Міністерство внутрішніх справ напередодні повідомило про розкриття міжнародної групи "чорних трансплантологів". До її складу, за інформацією міліції, входили хірурги з Національного інституту хірургії і трансплантології ім. Шалімова в Києві.

Тим часом керівництво інституту відкидає всі звинувачення міліції на адресу своїх співробітників. "Ця інформація абсолютно не відповідає дійсності. Наші лікарі ніколи не займалися нічим протизаконним. Не знаю, звідки з'явилася така інформація", - цитує директора Інституту ім. Шалімова Юрія Поляченка "КоммерсантЪ-Украина".

Як з'ясувала "Газета по-киевски", мова може йти про викриття десятків фіктивних шлюбів, в які вступали донор і хворий для прикриття операції.

За дивним збігом, саме в день, коли спалахнув скандал, - директор і екс-міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко пішов у відпустку. Його заступник з лікувальної частини Володимир Чорний визнає наявність кримінальної справи, пов'язаної зі зловживаннями у сфері трансплантології, але хто з його колег у них замішаний - не конкретизує:

"З інститутом ніякого скандалу немає! - переконує Чорний. - Так, місяць тому приходили з міліції, була певна перевірка. Проводилися бесіди з деякими лікарями, саме бесіди, а не допити. Перевірялися історії хвороби пацієнтів, правильність ведення документації, чи є згода на операцію".

За словами заступника директора, претензій хірургам не висували, і для них була повною несподіванкою заява МВС про банду хірургів. Володимир Володимирович переконує: "Зрозумійте, не можна принести органи в сітці і комусь пришити. Ми допомагаємо тяжким хворим. Інститут робить 9,5 тис операцій в рік, з них від 30 до 40 операцій щороку з трансплантації".

"Трансплантація нирки дозволяє продовжити життя хворій людині в середньому від 5 до 15 років. Це максимум, чого можна досягти. борючись з відторгненням органу, - розповідає лікар-ординатор відділу трансплантації нирки інституту Олександр Закрутько. - Щороку в Україні проводиться близько 100 таких пересадок. Приблизно 40% трансплантацій нирок робить наш інститут. Доречне питання: як позначається така операція на здоров'ї донора? Якщо у людини, яка пожертвувала свою нирку, орган, що залишився, здоровий, то жодних особливих проблем у неї виникнути не повинно. Народжуються ж люди з однією ниркою. Але якщо у такої людини виникне, наприклад, пієлонефрит або сечокам'яна хвороба, то ризик ускладнень у донора буде, поза сумнівом, вищий, ніж у звичайних людей".

Юрист, що захищає інтереси Інституту ім. Шалімова, Оксана Гузь говорить, що інститут захищатиме своє добре ім'я. "Всі трансплантації проводяться законно, підтверджувальні документи про факт спорідненості донорів є, всі аналізи роблять законно. Якщо буде встановлено, що співробітники міліції перевищили свої повноваження, ми реагуватимемо", - запевняє вона.

"Нам привозять документи, на підставі яких ми перевіряємо факт наявності або відсутності спорідненості. Немає жодного законодавчого акту, що вимагає, щоб медустанова перевіряла достовірність паспорта. Якщо у нас є сумніви в спорідненості донора і реципієнта - ми просимо додаткові документи. Якщо їх немає - в операції буде відмовлено", - розповіла юрист.

Це вже не перший скандал в Україні, пов'язаний з "чорними трансплантологами". У жовтні 2007 року в Донецьку був затриманий громадянин Ізраїлю Міхаель Зіс, якого правоохоронні органи Молдови підозрювали в незаконній торгівлі людськими органами. У скоюванні аналогічних злочинів Міхаеля Зіса підозрювали і в Ізраїлі, де його називали лідером групи "чорних трансплантологів".

Спочатку йому було пред'явлено звинувачення за ч.2 ст.149 УК ("торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини"), що передбачає позбавлення волі терміном до 12 років. Пізніше справу перекваліфіковували на ч.1 ст.143 ("порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини"), що припускає штраф в розмірі до 50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або обмеження свободи на строк до 3 років. У результаті Зіс був амністований.