Науковці виявили справжнє походження гумору. На думку американських дослідників, гумор - це доброякісне порушення усталеного у світі стану справ.

Комедіанти, актори, письменники і психоаналітики довго ламали голови над тим, чому деякі речі здаються нам смішними. Так, Зигмунд Фрейд вважав, що гумор корениться в почутті зверхності і несумісності, а Марк Твен припускав, що справжнє джерело гумору - не веселощі, а смуток.

У роботі, виконаній психоаналітиками Університету Колорадо (США), стверджується, що люди знаходять пригоду смішною, коли вона йде врозріз з морально заведеним порядком, але при цьому ніяк не шкодить йому. Що прикметно, ступінь цієї нешкідливості кожна людина визначає по-своєму.

Щоб підтвердити свою здогадку, вчені просили добровольців узяти участь у кількох театралізованих виставах. За сценарієм однієї з них, власник сосискового виробництв у США запросив юдейського рабина, щоб просувати на ринок продукцію із свинини, а в іншому - найняв своїм представником фермера.

У результаті спроба привернути рабина до пропагування продуктів зі свинини виявилася куди кумеднішою, аніж використання для цього фермера, оскільки була порушенням моральних засад і сприймалася як недоречна, адже юдаїзм категорично забороняє вживання в їжу свинини.

Згідно з другим сценарієм, церковна громада і кредитна організація розіграли в лотерею позашляховик, щоб залучити, відповідно, нових парафіян або клієнтів.

Такі дії з боку церковної громади також виявилися порушенням моралі, але ті опитані, які не вважали себе вірянами, розцінили цей варіант як більш курйозний. Це підтверджує припущення, що ступінь доброякісності або злоякісності смішного сценарію визначає кожний глядач індивідуально.

Експерти розійшлися в думках щодо цього дослідження. Письменник Джайлз Брандрет вважає, що справжня природа гумору складніша. Він більш схильний погодитися з китайською приказкою: "Немає більш великого задоволення, ніж споглядання твого друга, який падає з даху".

А ось комедіант Джон Бішоп з висновками колорадських вчених згоден. За його словами, гумор подібний до погляду на світ через тріснуті шибки - ми бачимо його дещо спотвореним.

На думку одного з авторів дослідження Пітера Макгрю, його новизна у тому, що колишні дослідження не брали до уваги саме ступінь "доброякісності" подій, які ми розцінюємо з погляду наявності в них гумористичного змісту. Він також зазначив, що в різних країнах - різні підходи до добра і зла, і саме тому гумор різних народів так різниться.

Втім, іноді гумор може і нашкодити, наприклад, іспанські психологи заявляють, що анекдоти про білявок та інші сексистські жарти допомагають чоловікам виправдовувати насильство над жінками. А надто чоловікам з психологією мачо, і тим, хто схильний до агресії.