Перемогою лідера Консервативної партії Девіда Кемерона завершився в четвер пізно ввечері третій, заключний тур передвиборних теледебатів лідерів трьох провідних британських політичних партій - правлячої Лейбористської, Консервативної та Ліберально-демократичної.

Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним відразу ж після цих дебатів телеканалом ITV, рейтинг підтримки Кемерона становив 35%, лідера ліберальних демократів Ніка Клегга - 33%, прем'єр-міністра Гордона Брауна, лідера лейбористів, - 26%. Ще більший відрив Кемерона від своїх суперників зафіксувало аналогічне опитування, проведене для британської газети The Sun. У ньому підтримка Кемерона сягнула 41%, Клегга - 32%, Брауна - 25%. Однак, на думку політичного оглядача Бі-Бі-Сі Ніка Робінсона, очевидного переможця в третьому турі, що проходив у Бірмінгемі, не було.

Перша телевізійна дуель між лідерами трьох партій - така ніколи раніше не проводилася у передвиборних кампаніях у Великобританії - була присвячена питанням внутрішньої і соціальної політики. Вона завершилася несподіваною перемогою Клегга.

Він рішуче заявив про себе як про реального кандидата на пост прем'єр-міністра, в одну мить змінивши уявлення британців про свою партію як про хронічну політичну невдаху. Партія ліберал-демократів, що виникла в 1970-х в результаті об'єднання лібералів і частини лейбористів, що відкололася від своєї партії, ще жодного разу не формувала уряд.

Цей успіх Клегга викликав розгубленість у таборі лейбористів і повне сум'яття в рядах консерваторів, лідерів кампанії, які вже вважали гарантованою свою перемогу на виборах. На думку аналітиків, успіх ліберал-демократів став проявом втоми британців від політики двох провідних партій.

Тому в ході наступних теледебатів, присвячених зовнішній політиці, Браун і Кемерон спробували поставити "вискочку" від ліберальних демократів на місце, але Клегг успішно витримав другий раунд. Хоч той і завершився з деякою перевагою консерваторів, ліберальні демократи загалом утримали свої нові позиції і перед початком фінальної телевізійної дуелі, що пройшла в Бірмінгемі, встали - за опитуваннями громадської думки - врівень з лейбористами, а то й пішли у відрив на 4%. Консерватори ж, згідно з тими ж опитуваннями, обійшли правлячу партію на 4-9%.

"Це непроста робота, і всі ви вчора стали свідками того, що у мене не все і не завжди виходить, - сказав у привітальній промові прем'єр-міністр. - Але я знаю, що робити з економікою країни, як у важкі часи, так і в періоди її зростання".

Браун підкреслив, що саме його швидка реакція в момент обвалу банківської системи призвела до того, що "рецесія не перетворилася на депресію". За словами Брауна, прихід до влади консерваторів або ліберал-демократів поставить під загрозу процес відновлення економіки країни.

Девід Кемерон, лідер торі, у відповідь звинуватив Брауна в спробі "залякати" виборців і сказав, що саме його партія привнесе в життя країни "настільки необхідні зміни".

Нік Клегг теж говорив про зміни, закликаючи виборців "обрати майбутнє, якого вони дійсно хочуть".

Головне питання - як скоротити державний борг, що досяг рекордної позначки в 163,4 млрд фунтів (понад 240 млрд доларів), або 68,1% ВВП. І урізування витратних статей бюджету, і підвищення податків, зі зрозумілих причин, непопулярні серед виборців.

Браун розкритикував плани консерваторів скоротити бюджетні витрати на шість мільярдів фунтів на рік, висловивши побоювання, що нестача грошей в економіці загальмує її зростання і утруднить подолання наслідків глобальної кризи.

Кемерон обіцяв підвищити ефективність бюджетної сфери і посилити контроль над банками. Він також запевнив, що за правління консерваторів Британія ніколи не відмовиться від фунта на користь євро.

Кемерон використовував труднощі країни як доказ безгосподарності лейбористів. "Згадаймо, чому ми взагалі змушені обговорювати, як буде важко знижувати податки і яким хворобливим буде скорочення державних витрат. Причина в тому, що нинішній прем'єр-міністр і його уряд залишають економіку в повному хаосі, з дефіцитом бюджету, який цього року буде більший, ніж у Греції", - нагадав лідер торі.

Клегг говорив про більш справедливий, на його думку, розподіл податкового тягаря між заможними та незаможними. Один з головних пунктів передвиборної програми його партії - скасування прибуткового податку з доходів менше 10 тисяч фунтів на рік за рахунок підвищення зборів з багатих.

Інша ініціатива лідера ліберал-демократів, що опинилася в центрі передвиборних дискусій, - узаконити перебування в Британії нелегальних іммігрантів, які прожили в країні понад 10 років, за умови знання англійської мови. За оцінками експертів, під міграційну амністію може потрапити понад мільйон осіб.

Кемерон запропонував встановити жорсткий щорічний ліміт на кількість іммігрантів з країн, які не є членами ЄС, а Браун, як і слід було очікувати від чинного прем'єра, пропонував здебільшого залишити нинішню імміграційну політику без змін.

Опитування громадської думки вказують, що в новому парламенті, ймовірно, ніхто не отримає абсолютної більшості, і очікуються складні переговори про створення коаліції, чого не траплялося з 1974 року.

Інцидент з британкою, яку Браун назвав "вузьколобою жінкою", сильно знизили шанси лейбористів на перемогу

Теледебати в Бірмінгемі надавали Брауну останній шанс на виправлення ситуації. І цей шанс видавався цілком реальним. В активі Брауна були виведення британської економіки зі стану спаду, порятунок банківської системи країни, ряд досить гучних міжнародних фінансово-економічних ініціатив та заходів, а також досить ефективна "страшилка" про те, що консерватори неминуче затягнуть країну в новий спад.

До того ж Браун, який багато років обіймав посаду міністра фінансів в уряді лейбористів, найвільніше почувається саме у фінансово-економічних питаннях, тому закономірно міг розраховувати на успішну для себе кінцівку цієї серії теледебатів. Але прем'єр, схоже, поховав цей шанс власноруч. Напередодні, відвідуючи виборців Великого Манчестера, він образив потенційну прихильницю лейбористів, 65-річну Джилліан Даффі.

Поспілкувавшись з місцевими виборцями, прем'єр вже йшов до машини, коли хтось з його оточення до нього підвів Даффі. Та поставила йому кілька запитань - не цілком зручних для прем'єра, - але Браун на них відповів. І хоча обидвоє, схоже, залишилися при своїй думці і не в захваті один від одного, бесіда, тим не менше, завершилася цілком люб'язно. Проте, вже сівши автомобіль, який на нього чекав, Браун дозволив собі кілька роздратованих висловлювань, зокрема й на адресу Даффі, бесіду з якою він назвав "катастрофою". Прем'єр висловив невдоволення з приводу того, що до нього підвели цю "вузьколобу жінку", хоча хвилиною раніше, потискуючи руку Даффі, він сказав, що йому було "дуже приємно" з нею поспілкуватися.

Ця бесіда в прямому ефірі транслювалася британським телеканалом Sky News, а останні репліки Брауна - вже в автомобілі - потрапили в ефір завдяки тому, що у прем'єра залишився ввімкненим радіомікрофон. Усвідомивши допущену жахливу - за своїми можливими наслідками - помилку, Браун поспішив вибачитися перед Даффі і навіть приїхав для цього до неї додому. Але образливі слова були сказані, і розтиражовані британськими ЗМІ на всю країну, тому, звичайно, вони не могли не позначитися на оцінці виборцями виступу Брауна на завершальному етапі теледебатів.

У результаті очікуваний реванш прем'єра на "економічному полі" обернувся для нього повним провалом. І хоча результати нових опитувань, можливо, ще дещо скоригують розподіл голосів на підтримку того чи іншого лідера, за підсумками третього туру теледебатів очевидним стало те, що Браун іде на ці вибори з ілюзорними шансами на успіх і може розраховувати лише на диво.