Шумно протестувати біля посольства Росії; зробити так, щоб "крики матерів з Алеппо було чути скрізь, де Володимир Путін виходить зі свого літака"; вимагати від уряду "припинити бізнес з Росією доти, поки Москва не зупинить свої бомбардувальники". Це лише деякі з варіантів дій, які пропонує читачам у редакційній статті впливовий часопис Der Spiegel як відповідь на дії Росії в Сирії, а саме - на бомбардування Алеппо.

Дедалі більше німецьких ЗМІ гостро критикують дії Москви в Сирії. Гучніше за інших це дотепер вдавалося таблоїдові Bild, газета з найбільшим накладом у Німеччині, яка мало не щодня закликає Путіна зупинити бійню в Алеппо. Ліволіберальна Sddeutsche Zeitung у редакційній статті передрікає похмуре майбутнє і пише, що президент США Барак Обама наївно сподівався залучити Росію до вирішення сирійського кризи.

"Діалогу з дияволом" кінець?

Битва за Алеппо, яку сирійська армія веде за підтримки російських військових, схоже, може стати поворотним моментом у відносинах між Росією і Заходом - у бік дедалі більшого відчуження. Конкретним політичним кроком стало оголошене в понеділок, 3 жовтня, рішення США припинити діалог з Росією щодо врегулювання в Сирії. Вашингтон закинув Москві зрив мирних домовленостей.

Цей поворот намітився ще влітку, але чітко проявив себе два тижні тому - після удару по гуманітарному конвою під Алеппо. Провідні країни Заходу звинуватили в цьому Сирію і Росію. Рішенню США зокрема передувала жорстка дискусія на засіданні Ради Безпеки ООН, коли представник Вашингтона звинуватила Росію у "варварстві".

Окремі західні країни, наприклад, Великобританія, заговорили про можливі військові злочини Росії в Сирії. Примітно, що подібна риторика лунає від очільника британського МЗС Бориса Джонсона, який ще рік тому, в якості мера Лондона, закликав до "діалогу з дияволом", тобто до співпраці з лідерами Росії та Сирії.

Заклик зупинити "Північний потік-2"

У Німеччині канцлерка і лідерка консервативного блоку ХДС/ХСС Анґела Меркель також назвала дії російської і сирійської армії "варварськими". Із критикою, хоч і менш жорсткою, виступив і міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайер. "Хто прагне боротися з терористами, не атакує лікарні", - заявив соціал-демократ.

Однопартієць Штайнмайера, віце-канцлер Зіґмар Ґабріель відреагував на рішення Вашингтона щодо припинення переговорів з Москвою по Сирії стримано, мовляв, це прояв "нашої загальної безпорадності" і "мовчання нікому не допоможе".

Жорстких політичних дій Берліна щодо Москви не було, і ніщо не вказує на те, що вони скоро з'являться. Позиція представника Зелених Роберта Габека лишається самотнім голосом. На тлі подій у Сирії Габек закликав Берлін відмовитися від будівництва другої черги газогону "Північний потік" дном Балтійського моря з Росії до Німеччини.

Про це політик, який на посаді міністра землі Шлезвіг-Гольштейн відповідає за перехід на відновлювані джерела енергії, заявив в кінці вересня в інтерв'ю Spiegel Online. На думку Габека, після російських бомбардувань в Сирії залежність ФРН і Європи від російського газу "нестерпна".

Несподіваний "подарунок" Україні

Перелом у ставленні Заходу до Росії через Сирію, якщо він дійсно відбудеться, може стати несподіваним "подарунком" Україні. Київ із занепокоєнням чекає на кінець року, коли Європейський Союз вирішуватиме, чи продовжувати санкції проти Росії, запроваджені через українську кризу і прив'язані до мінських домовленостей. Деякі західні політики останнім часом дедалі частіше говорили про необхідність пом'якшення санкцій, а оглядачі прогнозували, що це відбудеться.

Тим не менш, події в Алеппо можуть переламати ситуацію. Хоча війна в Сирії і виконання мінських домовленостей безпосередньо не пов'язані, можна припустити, що західним лідерам буде нелегко ухвалити рішення про пом'якшення санкцій на тлі звинувачень Росії у військових злочинах в Сирії. Тим більше, коли тривають озброєні зіткнення на Донбасі.

Українське МЗС у свою чергу також засудило атаку на гумконвой у Сирії. На думку Києва, зрив перемир'я є свідченням того, що режим президента Башара Асада "за прямої підтримки своїх союзників, у першу чергу Російської Федерації" прагне підірвати дипломатичні зусилля та нав'язати силове рішення.

Антиросійські протести в Німеччині малоймовірні

Як події у Сирії можуть змінити ставлення німців до Росії, передбачити складно. Навесні соціологи зафіксували у громадській думці тенденцію до скасування санкцій проти Росії. За даними одних опитувань, за це виступають майже третина німців, за даними інших - більше половини.

Так чи інакше, протести в німецьких містах проти політики Росії в Сирії, як це було напередодні вторгнення США в Ірак, здаються малоймовірними. Багато представників антивоєнного руху в Німеччині виступають за діалог з Росією, тому їм важко критикувати Кремль. Поки на вулиці у ФРН частіше виходять прихильники політики президента Путіна, хоча їх акції нечисленні.

Можливо, настрої в країні зміняться до липня 2017 року, коли у Гамбурзі відбудеться саміт G20 і, як очікується, до Німеччини вперше після анексії Криму і охолодження відносин із Заходом приїде Путін. Der Spiegel, який видається у Гамбурзі, зможе у себе під вікнами спостерігати, як німці зустрічатимуть господаря Кремля.