Ухвалення Декларації про незалежність Боснії і Герцеговини, яке відбулося в жовтні 1991 року, було "незаконним і неконституційним", заявив Радован Караджич, колишній президент боснійської Сербської Республіки, в Гаазькому трибуналі.

На доказ своїх слів Караджич зазначив, що ухвалення Декларації проходило без участі сербської сторони, чиї представники тоді на знак протесту покинули засідання. Він також наголосив, що лідери боснійських сербів шукали мирні шляхи виходу з політичної кризи.

Як приклад Караджич навів той факт, що Сербська демократична партія в лютому 1992 року підтримала рішення "Три Боснії в одній Боснії", яке припускало наявність трьох незалежних конституційних одиниць (сербів, хорватів і мусульман) в рамках однієї держави. Цей план, запропонований португальським посередником Жозе Кутіл'єро 18 березня 1992 року, провалився тільки після того, як лідер промусульманської Партії демократичної дії Алія Ізетбеговіч відкликав свій підпис з угоди.

Він наголосив, що серби погодилися на "хворобливе відділення від Югославії" і незалежність БІГ за умови, що у них буде власна конституціональна одиниця, "але не мали шансів зберегти мир". Караджич також заявив, що серби виявилися "метою державного терору", а їх лідери намагалися "захистити народ від їх власної держави, від їх власної поліції, від спонсорованого державою терору їх власної країни".

Виступ колишнього сербського лідера розпочався ще напередодні. Тоді він заявив, що боснійські серби під час війни в Югославії боролися за справедливу і святу справу, і не визнав себе винним ні за одним з 11 епізодів пред'явленого йому звинувачення.

Вступна промова прокурора, якою, за правилами, відкриваються судові процеси, вже прозвучала в Гаазі 26-27 жовтня 2009 року, але за відсутності обвинуваченого. Караджич тоді ігнорував засідання на знак протесту проти браку часу на підготовку свого захисту: йому потрібно було прочитати обвинувальний висновок, загальний обсяг якого мало не сягнув 400 тисяч сторінок.

Процес був відкладений до 1 березня, а Караджичу призначений адвокат - британець Річард Харві. При цьому судді не позбавили звинуваченого права на самостійний захист: призначений юрист представлятиме інтереси Караджича тільки у разі його відсутності або спроб будь-яким іншим способом перешкоджати роботі правосуддя.

Караджич протягом 13 років ховався від трибуналу. Його було заарештовано в Белграді в липні 2008 року.

Звинувачення проти 64-річного екс-лідера боснійських сербів висунуто за 11 пунктами, зокрема в геноциді несербського населення Боснії і Герцеговини. Караджич також обвинувачується в злочинах проти людяності та в порушенні законів і звичаїв війни: вбивствах, депортації, негуманному ставленні, незаконних нападах на цивільних осіб та інших злочинах, скоєних під час боснійської війни 1992-1995 років.

З-поміж головних звинувачень - етнічні чищення в Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках, кампанія терору проти мирних жителів у ході облоги Сараєво в той таки час, узяття в заручники співробітників ООН в травні і червні 1995-го та геноцид в Сребрениці в липні 1995 року.

Якщо Караджич буде визнаний винним у цих злочинах, йому призначать вищу міру покарання, передбачену трибуналом, - довічне тюремне ув'язнення.