Конституційний суд в рамках розгляду мовного закону Ківалова-Колесніченка відмовився дати відвід суддям, які мають конфлікт інтересів через участь в узурпації влади Януковичем. Про це на своїй сторінці у Facbeook написав депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець.

"Статус української мови визначатиметься складом суду, до якого немає довіри і який є залежним від політичних впливів. Ганьба, і правовий нігілізм", – додав він.

Раніше Конституційний суд у формі усного слухання розпочав розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів щодо конституційності закону "Про засади державної мовної політики". Про це повідомили в прес-службі суду.

Народні депутати просили суд визнати закон таким, що не відповідає Конституції. Автори подання стверджують, що під час ухвалення документа в парламенті були порушені процедура розгляду та ухвалення, а також процедура їх особистого голосування. Зокрема, нардепи вважають, що їх було позбавлено права як законодавчої ініціативи, так і можливості внесення виправленнь, уточнень, а також усунення помилок та суперечностей у тексті законопроекту під час другого читання.

На думку народних депутатів, під час розгляду Верховною Радою проекту закону було порушено положення статей 82, 84, 89, 91, 93, 152 Конституції, статей 117, 118, 119, 120, 121 Регламенту Верховної Ради, а також статей 1, 15, 16 закону "Про комітети Верховної Ради України".

Як вважають автори подання, частини перша, третя, п’ята, шоста статті 11, частини перша, друга, третя статті 12, частини перша, друга статті 13, частини перша, друга, третя статті 14, стаття 15, частина перша статті 25, частина перша статті 27 закону суперечать частинам першій, другій статті 10 Конституції, а частини перша, третя статті 18 закону – частині другій статті 24 Основного Закону. На їхню думку, названі положення закону створюють умови для домінування регіональної мови (мов) над державною.

Крім того, суб’єкт права на конституційне подання стверджує, що частина друга статті 7 закону суперечить статті 3, частинам другій, третій статті 10, статті 11, частинам другій, третій статті 22 та частинам першій, другій статті 24 Конституції України, і звертає увагу на те, що передбачений вказаною нормою закону "вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) та обмежує права інших, що має ознаки дискримінації та порушує принцип рівності громадян перед законом".

Автори клопотання зазначають, що частина третя статті 8, частина третя статті 11 закону не відповідають встановленому в частині першій статті 8 Конституції принципу правової визначеності як складовій верховенства права. Крім того, частина третя статті 7 закону суперечить пункту 4 частини першої статті 92, статті 140 Основного Закону України, згідно з якими порядок застосування мов в Україні визначається виключно законами України. Конституцією України не надано місцевим радам повноважень щодо прийняття рішень державного значення, а місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Посилаючись на правові позиції, викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 у справі про застосування української мови, народні депутати зазначають, що закон встановлює можливість використання регіональної мови замість державної у роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.

Суддею-доповідачем у даній справі виступає Ігор Сліденко.

Під КС вимагають скасувати закон Ківалова-Колесніченка

У Києві під будівлею КСУ проходить малочисельний мітинг за відміну мовного закону , відомого як закон Ківалова-Колесніченка. Про це повідомляє "Укрінформ".

Як зазначив керівник та засновник ініціативи захисту прав україномовних "І так поймут" Роман Матис, питання про відміну закону поставали ще раніше, у 2012 році, проте КСУ відкладав розгляд цієї справи.

"Нарешті сталося чудо, тому що ще у 2012 році було подання народних депутатів про визнання закону Ківалова-Колесніченка не конституційним. З того часу і до тепер Конституційний суд не розглядав це подання, і нарешті КСУ призначив на сьогоднішній день розгляд цього питання", - пояснив Матис.

Він зазначив, що під будівлю КСУ сьогодні на мітинг зібралося близько 100 людей.

"У даний момент я бачу, що нас зібралося порядку 100 осіб, а задекларували свій прихід близько 300", - зазначив Матис.

Очільник громадської організації пояснив, що серед мітингувальників є представники громадських організацій, представники політичної партії "Свобода" та просто небайдужі громадяни.

"Люди хочуть продемонструвати КСУ, що питання дуже важливе і турбує частину населення. Тут є представники і керівники багатьох громадських організацій, які займаються мовним питанням. Це і "Свобода", і "Рух захисту української мови" та інші", - сказав Матис.

Ухвалений з порушенням регламенту 3 липня 2012 року Закон "Про засади державної мовної політики" (закон Колесніченка-Ківалова), який запроваджував поняття "регіональної мови", було скасовано 23 лютого 2014 року. На думку депутатів, він звужував сферу застосування державної української мови.

Втім, в.о. президента Олександр Турчинов не підписав його, сформувавши натомість робочу групу, яка мала вдосконалити цей закон і направити його на розгляд до Венеціанської комісії.

10 жовтня 2014 року Конституційний Суд України відкрив провадження за цим законом.

У лютому 2015 року Конституційний суд України відкрив провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності цього закону Конституції України.