Президент Росії Дмитро Медведєв звинуватив бєларуського лідера Олександра Лукашенка в обмані. Президент Бєларусі урочисто обіцяв визнати незалежність Абхазії і Південної Осетії, і лише потім передумав, стверджує глава російської держави. Медведєв підкреслив, що це було сказано при свідках: у присутності керівників кількох країн СНД, передає ИТАР-ТАСС.

Відзначимо, що Лукашенко неодноразово обіцяв визнати республіки на словах, але потім різко змінював думку, і в результаті, через півтора року після подій серпня 2008, питання про це навіть не стоїть на порядку денному бєларуського парламенту.

Питання про мінливу позицію Лукашенка в цьому питанні піднялося раніше в ЗМІ в рамках неофіційної інформаційної війни між Москвою і Мінськом. Телеканал "Росія" в своєму репортажі про появу на бєларуському телебаченні грузинського лідера Михайла Саакашвілі зазначає, що спочатку Лукашенко засуджував агресію Грузії і підтримував Південну Осетію й Абхазію, але тепер передумав, заслуживши тим самим похвалу офіційного Тбілісі.

В інтерв'ю бєларуському телеканалу Саакашвілі висловив надію, що Бєларусь не визнає республік, що відокремилися, незважаючи на тиск з боку РФ: "Я думаю, що Бєларусь вчинить мудро". "Таке поплескування по плечу може дорого коштувати, - відзначав у сюжеті оглядач Ігор Кожевін. - Все-таки поплескувала людина, яка розв'язала військові дії в 2008-му, а в 2009-му наказала знищити пам'ятник героям Великої Вітчизняної".

Гостре для двосторонніх відносин питання вирішив освітити ще в березні прем'єр-міністр Росії Володимир Путін на конференції за підсумками засідання Ради міністрів у Бресті. З достатньо обтічних заяв прем'єра виходить, що Росія розраховувала на підтримку Бєларусі як союзної держави, оскільки РФ, за словами Путіна, завжди підтримувала Бєларусь на міжнародній арені.

На думку російського прем'єра, визнання територій, що відокремилися від Грузії, - це те питання, "з якого торг недоречний", проте, загалом, глава уряду визнав, що подібні рішення - внутрішня справа бєларуського керівництва.

Янукович теж не виконав обіцянок, але Росія заплющила на це очі

Варто відзначити, що позиція українського президента Віктора Януковича щодо незалежності Південної Осетії і Абхазії також кардинально змінилася з часом, проте це не викликає у Москви такої бурхливої реакції і не провокує таких жвавих дискусій, пише NEWSru.com.

У 2008 році, ще до обрання в президенти, Янукович підкреслював: "Вважаю, що потрібно діяти так само, як діяв Захід стосовно проголошення незалежності Косова - без подвійних стандартів", - стверджуючи, що незалежність Абхазії і Південної Осетії необхідно визнати. Проте після приходу до влади Янукович почав відкладати обговорення цього питання, а в березні і зовсім заявив, що його розгляд не стоїть на порядку денному для його країни.

Наприкінці квітня Янукович, беручи участь в сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), виступав за створення міжнародних критеріїв, за якими надається незалежність "територіям заморожених конфліктів". А в червні нарешті чітко визначив свою позицію, відмовившись визнавати незалежність республік, що відокремилися від Грузії. Це рішення він пояснив тим, що спочатку виступав проти політики подвійних стандартів, а офіційний Київ раніше не визнав Косова і Метохії, тому не визнаватиме і Південну Осетію з Абхазією.

Лукашенка порівняли з Фіделем Кастро і назвали обох царьками, що зробили свої країни заручниками власних амбіцій

Тим часом інформаційна війна у ЗМІ, судячи з усього, триває. Газета "Відомості" опублікувала статтю під назвою "Правила гри: наш маленький Кастро", в якій порівнює режими незмінних лідерів Куби і Бєларусі.

Видання вказує на те, що влада Фіделя Кастро народилася з протистояння СРСР і США в добу "холодної війни", при цьому Радянський Союз нічого не домігся і не отримав від підтримки соціалістичної Куби. Кастро, а слідом за ним і Лукашенко, в статті фактично подані як місцеві авторитарні царі, які зробили велику країну заручником своїх маніпуляцій. На думку автора статті, такий сценарій неминучий, якщо опора в державах-партнерах йде не на демократичного, а на авторитарного правителя.

Тим часом іноземна преса звернула увагу на кампанію, що розгорнулася у ЗМІ, проти Лукашенка, причому вперше Росія і Захід однаково оцінюють політичний режим у Бєларусі, відзначає The New York Times. Якщо раніше західні правозахисні організації вказували на махінації на президентських виборах, на вбивства політичних опонентів і цензуру в пресі, то тепер ці факти увійшли до репортажів державних каналів РФ.

У Кремлі відчувається незадоволеність Лукашенком, якому виділялося достатньо багато субсидій і робилося безліч знижок і поблажок, проте натомість він, на думку Москви, нічого не надав, зазначає "Хартія'97".

"Він (Лукашенко) отримав величезну кількість грошей, на які частково підтримав економіку Бєларусі, її економічне зростання і добробут свого народу, і нічого не дав натомість, - сказав, виступаючи в ефірі російської радіостанції "Ехо Москви", політик-опозиціонер Володимир Рижков. - Схоже, що терпець російських лідерів урвався".

Деякі російські політологи говорять про те, що інформаційна війна - початок кампанії зі скидання Лукашенка. Такі методи в сукупності з економічним тиском вже допомогли Росії повалити режим Курманбека Бакієва в Киргизстані, зазначає газета. Проте позиції Лукашенка значно міцніші, ніж у його киргизького колеги, додає автор статті.