Вартість пшениці, яку купує держава, зросла на 13-15% порівняно з попереднім рівнем. Це змусить трейдерів переглянути закупівельні ціни, що дозволить фермерам отримати більше прибутку цього сезону. Тепер м'яку пшеницю 3-го класу (найбільш поширений товар у сільському господарстві) держкомпанії отримуватимуть по 1,3-1,52 тис грн за 1 т, що на 150 і 200 грн більше попередньої вартості, пишуть "Экономические известия".

Дрібних і середніх аграріїв, які зараз продають зібраний урожай, що називається, з коліс, не маючи елеваторних потужностей для зберігання зерна, така цінова політика держави цілком влаштовує. "Ціни для нас цілком сприятливі. Виручка дозволить нам поповнити оборотний капітал і спрямувати його на придбання добрив, ПММ і посівного матеріалу під осінню посівну кампанію", - розповідає голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Іван Томич.

Раніше він заявляв про те, що прийнятною закупівельною ціною на фуражну пшеницю є вартість на рівні 1,1 тис грн за 1 т. Продовольчі класи фермери готові були продавати по 1,4 тис грн за 1 т. Нині уряд пропонує за вищі сорти пшениці 1,652-1,982 тис грн (1-й клас) і 1,452-1,743 тис грн за 1 т з ПДВ.

У цій ситуації головне, щоб державні інтервенційні закупівлі проводилися інтенсивніше, інакше розрив між цінами, запропонованими МінАПК, і ринковими зростатиме внаслідок загального зростання цін на збіжжя у світі. Це схилить виробників до співпраці з трейдерами. Поки ж виходить, що продаж зерна державі вигідніший аграрієві, констатують в ІК "Драгон Кепітал".

"Пшеницю 3-го класу з поля трейдери забирають по 155 дол за 1 т (1224,5 грн). Різниця ж між вартістю закупівлі і постачання зерна на експорт у портах варіюється. Так, термінал "Нібулону" відвантажує фураж по 1,5 тис грн за 1 т, в порту "Південний" експортують зерно по 1,65 тис грн, а в Іллічівському морпорту його продають по 1,6 тис грн", - розповідає аналітик ІК Тамара Левченко.

Очікується, що держзакупівлі створять конкуренцію трейдерам і ті піднімуть власну закупівельну вартість. Поки що продажем зерна зайняті, за словами Левченко, дрібні і середні господарства. Агрохолдинги притримують урожай до кращих цінових часів на елеваторах. Собівартість виробництва пшениці в середній ніші, за оцінкою аналітика, становить в середньому 700 грн за 1 т, в великих господарствах - не перевищує 650 грн. Таким чином, при нинішніх цінах аграрії заробляють у разі продажу зерна державі не менш як 600 грн на кожній тонні.

Закупівля врожаю в держрезерв уже проводиться. За підсумками роботи Аграрного фонду і "Хліба України" зараз на складах цих компаній накопичилося вже 350 тис т зерна. У регіональному резерві, за словами віце-прем'єра Віктора Слаути, запасли ще 400-450 тис т зерна. Нагадаємо, в цілому держмонополії повинні придбати не менше 4-5 млн т зерна у сільгоспвиробників.

Ціни на пшеницю в світі постійного зростають на інформації про скорочення експорту з Росії (очікування були понижені владою Росії з 22 млн до 12 млн т в 2010-2011 маркетинговому році). Так, у липні цього року ціни на пшеницю в Чикаго продемонстрували зростання на 42%. Це був найвищий стрибок за останніх 50 років. За підсумками торгової сесії від 3 серпня стурбованість трейдерів щодо світових запасів зерна вивела котирування на біржі в Чикаго на показник 249,85 дол за 1 т проти 243,02 дол за 1 т на кінець липня.

В Україні ж з'явився привід говорити про зростання вартості хлібобулочних виробів, але уряд вмить відкинув його. Так, на останньому засіданні Кабміну віце-прем'єр Андрій Клюєв дав доручення МінАПК не допустити зростання роздрібних цін на ці продукти.

"Закупівельні ціни на зернові вже підскочили, і слід вжити заходів з недопущення стрибка роздрібних цін на хліб і хлібопродукти протягом цього і наступного року", - сказав Клюєв. Він не уточнив, які запобіжні заходи застосує влада, але навряд чи це будуть ринкові механізми.

Водночас держава і далі веде подвійну гру на ринку зернових культур, що вже призвело до істотного падіння експорту. Так, куратор аграрного сектору віце-прем'єр Віктор Слаута заявляє про відсутність необхідності обмежувати зовнішні постачання зерна. Насправді експорт все ж таки стримується штучним шляхом - відправку товару затримує Держмитниця, поки уряд не може контролювати експорт через монополізацію послуг Аграрною біржею. У результаті, за словами самого ж Слаути, в липні постачання зерна на світові ринки не перевищили 700 тис т, що більш ніж удвічі менше торішніх показників на цей період - 1,5 млн т. Вочевидь, таким чином держава, не порушуючи правил СОТ, намагається уникнути дефіциту продовольства в умовах низького урожаю.