Професор Річард Карлсон з Інституту Карнегі у Вашингтоні вирішив переглянути офіційні погляди на "паспортний вік" Місяця.

Виявилось, що реальний вік супутника Землі, швидше за все, складає 4,40-4,45 млрд років, а не 4,56 млрд, як вважалося досі.

Молодший Місяць указує на те, що астрономічний удар, що відірвав Місяць від Землі, відбувся пізніше, і наш природний супутник з'явився в іншому часовому відрізку, повідомляє CyberSecurity.ru.

Відзначимо, що науковці достатньо довго досліджували місячні породи, намагаючись встановити їх точний вік і по ним точніше обчислити вік Місяця. Проте з низки технічних причин, датування таких стародавніх порід є досить складним завданням.

Проте, з часом методи датування поліпшуються, і стає очевидним, що вік більшої частини місячних порід складає не 4,568 млрд років, як вважалося раніше, а приблизно 4,40 млрд років. Одночасно це може вказувати на те, що і вік нашої планети був дещо завищений.

Нинішні моделі формування планет з газо-пилових хмар виходять з того, що самі по собі планети з початкового матеріалу формувалися досить швидко – можливо, за декілька мільйонів років.

Коли планети збирали під час аккреції матеріалу потрібну масу, вони під впливом власного тиску і маси формували масивне ядро в центрі, де починався процес плавлення металів і радіоактивний розпад.

В період існування так званого планетоїда, майбутні планети дуже часто зіштовхуються з іншими космічними тілами, частини яких в майбутньому входять до складу цих планет.

В процесі планетоутворення важчі елементи рухаються ближчим до центру планети, а летючі з'єднання в майбутньому формують атмосферу. Проте на етапі існування планетоїда, у майбутньої планети ще немає потрібної гравітації, щоб створити і утримувати власну атмосферу.

Багато планетоїдів так і не можуть набрати потрібно маси, щоб утримати атмосферу, інші її втрачають з часом. Проте, щоб точно визначити, чи була тут атмосфера і який вік космічного тіла, потрібно дивитися на хімічну структуру тіла. Карлсон каже, що чим простіше космічне тіло, тим точніше можна встановити його вік.

Наприклад, найбільший астероїд Сонячної системи Весту досить простий з хімічної точки зору, а його вік складає 4,565 млрд років ± 0,001 млрд років. А ось у випадку із Землею або Місяцем все не так просто, оскільки хімічна композиція тут значно складніша.

Крім того, повноцінні планети, такі як Земля або Марс, формувалися іншим шляхом, ніж Веста або астероїд Церера. У першому випадку цей процес був довшим і складнішим з физико-хімічної точки зору.

Порівнюючи різні моделі і теорії, фахівці прийшли до висновку, що Місяць 4,56 млрд років тому не міг відколотися від Землі, оскільки сама наша планета тоді ще не володіла достатньою масою для цього. Більш обгрунтованою і модельно-підтвердженою виглядає оцінка в 4,45 млрд років тому, стверджує учений.

Відзначимо, раніше науковці прийшли до висновку, що вода на Місяці і Землі має спільне походження. Це ставить під сумнів класичну теорію формування Місяця.