Тисячі молодих бєларусів вже кілька тижнів регулярно протестують проти авторитарного режиму Олександра Лукашенка. Чи досягнуть вони успіху, залежатиме не в останню чергу від Москви, вважає автор статті в сьогоднішній Die Zeit Ульріх Крекель.

У День незалежності 3 липня бєларуський президент Лукашенко знову продемонстрував авторитарний стиль правління - він заборонив громадянам аплодувати під час свого виступу. Справа в тому, що напередодні в Інтернеті критики режиму закликали вийти на вулиці і на знак протесту проти чинної влади мовчки аплодувати.

"Тиск на Лукашенка зростає. Уже кілька тижнів по середах жителі країни виходять на вулиці великих міст. У них перед очима приклад "Facebook-революцій" у Північній Африці. Подібно до єгиптян або тунісців, бєларуси хочуть у ході тривалих протестів повалити свого застряглого у владі правителя", - пише автор.

З моменту останньої хвилі протестів минуло лише кілька місяців - у грудні минулого року за наказом Лукашенко було жорстоко розігнано акцію протесту проти результатів президентських виборів, основні ініціатори заарештовані. За словами В'ячеслава Діанова, лідера руху "Революція через соціальні мережі", що організує "мовчазні акції протесту", такого надалі статися не повинно. Інтернет-активіст підкреслює, що його рух - це не "довга рука якогось опозиційного політика".

Режим Лукашенка строго контролює Інтернет в країні. Неодноразово блокувалися сайти, що містять критику на адресу чинної влади. Так, увечері в день президентських виборів недоступними були Twitter і Skype, а минулої середи бєларуські користувачі не змогли ввійти в російську соціальну мережу "ВКонтакте".

"Незважаючи на репресії, - вважає автор, - шанси на те, що молоді активісти знайдуть підтримку серед населення, не такі вже й кепські. У країні, що поринула у тяжку економічну кризу, зростає невдоволення".

Удача критиків режиму залежить і від дій Росії. Кремль довший час підтримував на плаву планову бєларуську економіку кредитами і дешевою сировиною, однак сьогодні Москва не поспішає вкладати в неї без відповідних кроків у вигляді участі в бєларуському енергетичному секторі. "Москва далі розглядає Бєларусь як частину зони свого впливу. А оскільки в разі вдалої революції Мінську належить робити вибір на користь орієнтації на Схід чи Захід, Росія намагається посадити Бєларусь на кредитний ланцюг, пише Крекель.

Як зазначає далі автор, багато чого, зокрема критичні репортажі про події в Бєларусі, свідчить про те, що терпіння Москви вичерпується. На затримання російських журналістів у Мінську в ході протестів у середу Москва відреагувала бурхливо, натякнувши Мінську, що той переходить межу.

Переклад InoPressa