Досі невідомий тип стародавньої людини ідентифікований науковцями за допомогою аналізу ДНК, який витягнули зі скам'янілої фаланги пальця, виявленої в Денисовій печері на Алтаї. Вимерлий гомінін (так фахівці називають людиноподібні створіння) жив у Центральній Азії приблизно 48-30 тисяч років тому.

Група науковців з декількох країн, яка працювала з генетичним матеріалом, добутим зі скам'янілості, яку назвали "жінкою Ікс", дійшла висновку, що ця істота має істотні відмінності і від неандертальців, і від сучасних людей. Своїми висновками дослідники поділилися з журналом Nature.

Алтайське відкриття дало фахівцям змогу припустити, що три форми людини - гомо сапієнс, неандерталець і той тип, до якого належить "жінка Ікс", - могли зустрітися і вступити у певні взаємини один з одним десь на півдні Сибіру.

Маленький фрагмент фаланги пальця був виявлений в Денисовій печері на Алтаї у 2008 році. Потім група учених витягнула зі скам'янілості мітохондріальну ДНК і порівняла її з генетичним кодом сучасної людини і неандертальця.

На відміну від повного генома, коротку молекулу мітохондріальної ДНК набагато легше добути з викопних зразків і розшифрувати. Молекула мтДНК - це короткий фрагмент генома, що постійно перебуває у мітохондріях, органелах клітини, що виконують найважливішу внутрішньоклітинну функцію - вироблення енергії. Ця молекула передається з покоління в покоління у практично незмінному вигляді тільки по материнській лінії, а тому є характерною для того чи іншого виду тварин або людей і дозволяє судити про різні параметри їх популяції.

Виявлена мтДНК відрізняється від сучасної людської 385 "буквами", тоді як мтДНК неандертальця, вперше розшифрована в недалекому минулому групою Паабо, відрізняється від нашої лише на 202 "букви". Для того, щоб бути точними у своїх оцінках і уникнути помилок, науковці розшифрували нову мтДНК 156 разів, порівняли її з мтДНК 54 сучасних людей, мтДНК стародавньої людини сучасного типу, вік якої 30 тисяч років, а також шістьма мтДНК неандертальців.

Аналіз дозволив підсумувати, що востаннє людина з Денисової печери "ділила" своїх предків із сучасною людиною і неандертальцем мільйон років тому. Це - так звана дата розбіжності, тобто момент, коли цей загальний предок людини відокремився від тієї лінії, яка з часом привела до появи неандертальців і нас.

Неандертальці ж і сучасні люди "розійшлися" набагато пізніше, приблизно 500 тисяч років тому. А це свідчить про те, що "жінка Ікс" є раніше невідомою еволюційною гілкою людини, яка бере свій початок у досі не певних процесах, в ході яких доісторичні люди мігрували з Африки.

"Хоч хто б виніс цей мітохондріальний геном з Африки мільйон років тому, це у будь-якому випадку якась нова істота, яка досі не світилася на наших радарах", - каже співавтор роботи професор Свенте Паабо з лейпцизького Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка.

Автори дослідження сподіваються, що незабаром їм вдасться розшифрувати повну ядерну ДНК нововиявленого типу людей і точно встановити його місце серед відомих типів гомінід. Якщо гіпотеза про те, що кістковий останок дійсно належав людині раніше невідомого типу, підтвердиться, це дасть вченим повне право надати йому назву.

Новий вид міг жити поряд з неандертальцями і людьми

Зрозуміло, що дата розбіжності мільйонолітньої давнини дуже "близька" до нашого часу, щоб припустити, що гомінін з Денисової печери став продовженням лінії, на початку якої стоїть гомо еректус, що прийшов з Африки до Азії близько 2 млн років тому. Водночас мільйон років - замало для того, щоб "жінка Ікс" була нащадком гейдельбергця, ще однієї доісторичної людини, яка, як вважають, з'явилася близько 650 тисяч років тому.

Це дослідження стало одним із компонентів складної мозаїки - картини існування людини в пізньому плейстоцені, періоді, коли сучасна людина покинула Африку і почала колонізацію решти світу.

Науковцям вже давно відомо, що сучасна людина могла співіснувати з неандертальцем в Європі протягом, можливо, понад 10 тисяч років. Неандертальці, правдоподібно, жили в печері Окладнікова на Алтаї близько 40 тисяч років тому. І це при тому, що група науковців під керівництвом професора Російської академії наук Анатолія Дерев'янка виявила свідчення присутності в цьому районі - і в цей проміжок часу - сучасної людини.

"Ще одне важливе питання полягає в тому, чи могли існувати в Азії тимчасово-просторові переплетення і взаємопроникнення не тільки між неандертальцями і ранніми сучасними людьми, а й між ними і цією нововизнаною лінією людини", - говорить професор Кріс Стрінгер з лондонського Музею природної історії.

"Відмінності в шаблонах мітохондріальної ДНК, виявлені на сьогоднішній день, дозволяють припустити, що схрещування майже або зовсім не було, але щоб робити певні висновки, потрібні переконливіші дані з інших фрагментів генома, з інших скам'янілостей", - додає науковець.

Нещодавно учені прийшли до висновку, що перші сучасні люди Європи не парувалися з неандертальцями, які у той час жили поряд. Майже кожен первісний скелет, знайдений в Європі, належить або кроманьйонцеві, або неандертальцеві, а не гібридам, які народилися б при схрещуванні.