Вчені виявили у мозку специфічні нейрони, які спалахують лише тоді, коли людина чує живий спів. Це доводить, що у слуховій корі мозку існує поділ функцій, який збігається з інтуїтивним розподілом музики на види.

Глибокий взаємозв'язок музики з мозком людини виник, ймовірно, 4,4 мільйона років тому, коли перші австралопітеки стали на задні кінцівки й пішли – є гіпотеза, що ритм кроків зробив наших предків настільки сприйнятливими до особливо організованих звуків, що у нас розвинулися спеціальні нейронні мережі, призначені лише для обробки та інтерпретації музичної інформації.

У статті 2015 року автори використали фМРТ для сканування мозку учасників, які слухали колекцію зі 165 звуків. Туди включили як повсякденні звуки на кшталт гавкання собак або шуму автомобілів, так і різні типи мови та музики.

Проте метод фМРТ, який вимірює зміни у струмі крові, має обмеження. Набагато точніший метод запису електричної активності – електрокортикографія, яка зчитує патерни активності за допомогою імплантованих в мозок електронів. Основна вада цього методу – висока інвазивність. Дуже непросто знайти добровольців, згодних на свердління черепа.

Метод електрокортикографії широко застосовується на пацієнтах з епілепсією, яким належить операція. Деякі їх погоджуються виступити добровольцями у наукових дослідженнях. Так трапилося і цього разу.

Результати дослідження

Комбінація електрокортикографії з фМРТ допомогла вченим з підвищеною точністю визначити розташування популяції нейронів, які реагують виключно на співи: на вершині скроневої частки, біля регіонів, що сприяють обробці мови та музики.

Це означає, що мозок сортує звуки на слова і музичну вокалізацію, перш ніж відправляє їх для подальшої обробки.