Україна зайнялася політикою внутрішнього протекціонізму в сфері валютного регулювання. В уряді розроблено законопроект, який витіснить міжнародні системи грошових переказів з внутрішньоукраїнського ринку і заборонить використання в ціноутворенні еквівалентів в іноземних валютах, передає "Коммерсант".

При цьому Нацбанк зможе вимагати від українських компаній продажу половини всієї надходить в країну валюти. Експерти обурюються і вважають недоцільним введення таких дискримінаційних заходів

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі вирішили захистити валютний ринок Україна від зовнішнього впливу. Вчора відомство оприлюднило законопроект "Про валютне регулювання та валютний контроль", який покликаний захистити "економічну безпеку країни" і "продовжити поступову лібералізацію валютного законодавства".

Міжнародним системам грошових переказів буде дозволено відправляти іноземну валюту за кордон, але заборонено проводити внутрішньодержавні операції. Лідери транскордонних переказів – Western Union і MоneyGram – не змогли оперативно визначитися зі своєю позицією з даного питання.

"Можливо, це зроблено для захисту національних компаній. Але це дискримінаційне положення, воно суперечить тому, що нерезиденти та українці повинні мати однакові права. Якщо міжнародна система зареєстрована в Україну, чому її не можна використовувати всередині країни? Тим більше що міжнародні компанії могутніше і мають більше покриття ", – вважає партнер юрфірми "Василь Кисіль і партнери" Юлія Кирпа.

Українські кредитні установи створили 6 внутрішньодержавних систем переказів і 2 міжнародні (PrivatMoney, "Аверс"), небанківські установи – 5 внутрішніх систем. Крім цього, в країні працює 29 систем нерезидентів.

Законопроект також зобов’язує зафіксувати всі ціни на товари при їх продажу в Україну виключно в гривні. При цьому використання будь-яких еквівалентів в іноземних валютах заборонено. У першу чергу це торкнеться цін на нерухомість, які, як правило, зафіксовані в доларах США.

Учасники ринку не вважають заборону доцільним. "Це не вирішить всіх питань. У нас в першу чергу повинна бути сильна гривня. У Росії перейшли на рубль в розрахунках 7-8 років тому. Якби ми теж це зробили, то уникли б багатьох проблем. Але їх потрібно вирішувати в комплексі, а не просто писати замість доларів гривні ", – упевнений президент Союзу фахівців з нерухомого майна Олександр Рубанов.

Незважаючи на те що проект спрямований на захист гривні, в міністерстві пропонують захистити права банків, що видають валютні кредити. При наявності генеральної ліцензії НБУ отримання індивідуальної ліцензії для цього не потрібно. Раніше суди визнавали видачу валютних позик без індивідуальної ліцензії незаконною. Чітка норма закону спростить ведення судових розглядів. "Це підтверджено судовою практикою, хоча деякі місцеві суди приймали рішення про незаконність валютних кредитів", – зазначає Юлія Кирпа.

Ключовою нормою проекту є розширення повноважень центробанку: у разі виникнення проблем платіжного балансу НБУ зможе зобов’язати всіх резидентів продавати до 50% валютних коштів, одержуваних від нерезидентів. Таке рішення може бути прийняте на термін до 6 місяців.

"Якби така норма була прийнята в розпал кризи – це ще можна зрозуміти. Але зараз приплив капіталу за фінансовим рахунком покриває дефіцит рахунку поточних операцій, а отже, як мінімум у найближчі півроку загрози платіжному балансу немає", – вважає аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук. За його словами, така норма не тільки не має аналогів в країнах Євросоюзу, а й викличе критику МВФ.

Формально НБУ міг би скористатися цією нормою відразу ж після можливого ухвалення законопроекту восени, оскільки платіжний баланс України за підсумками року прогнозується близьким до нуля – з мінімальним профіцитом у 100 млн доларів, а гарантії отримання нового траншу МВФ на 1,5 млрд доларів за і раніше немає. Тому експерти закликають прописати чіткі критерії введення обов’язкового продажу валюти.

"Безумовно, такі обмеження не вітаються бізнесом. Незрозумілі критерії введення Нацбанком обов’язкового продажу валютної виручки. Можна було б погодитися на подібну екстрену міру, але її застосування повинно бути зрозумілим для бізнесу, а не застосовуватися на розсуд Національного банку", – впевнена виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Ганна Дерев’янко.

Зазначимо, обсяг термінових грошових переказів, що надійшли до України міжнародними системами грошових переказів, створеними нерезидентами, в 2010 році зріс порівняно з 2009 роком на 16% і становив в еквіваленті 2,615 млрд дол. Цей показник вийшов на докризовий рівень 2008 року. Про це повідомила сьогодні, 20 травня, начальник управління нагляду за платіжними системами і системами розрахунків Національного банку України (НБУ) Олена Махаєва

Слід зазначити, що обсяг грошових переказів до України з-за кордону зріс 2010 року на 9,2% - до 5,9 млрд доларів.