Середа, 21.08.2019, 16:25


Головна Реєстрація RSS PDA   18+
Вітаю Вас, Гість
Зверніть увагу
Новини України
Курси валют в Україні
Прогнози погоди
Новини Росії
Навіны Беларусі
Новини світу
Новини економіки
Новини культури
Новини релігії
Новини спорту
Новини кіно: анонси, скандали, актори
Новини шоу-бізнесу: сенсації, курйози, фото, світське життя
Новини медицини. Здоров'я. Лікарські дива
Новини науки і технології
Автоновини: все про автомобілі
Кримінальні новини і надзвичайні новини
Новини про відпочинок і туризм
Катастрофи та природні катаклізми
Іноземні видання по-українськи
Иностранная пресса по-русски
Цікаві інтерв'ю
Історія українських земель
Відеоматеріали
Анонси. Повідомлення. Прес-релізи
Онлайн ТБ - цікаві телеканали на "Голос UA на РФ" у прямому ефірі
КІНОЗАЛ - фільми і програми українських каналів онлайн
Біографії. Довідки. Рецепти
Новини бізнесу
Дискусії: політичні, національні, любовні і психологічні
Мода, стиль і краса
Архів-календар
Головна » 2019 » Липень » 16 » Очікування з боку ЄС - Вибори до Верховної Ради
17:27
Очікування з боку ЄС - Вибори до Верховної Ради
Інші останні Іноземні видання по-українськи на сайті holosUA.com/

Вибори до Верховної Ради: очікування з боку ЄС

У Європарламенті очікують від виборів до Верховної Ради оновлення українського політикуму. DW розбиралася, чи непокояться у Брюсселі через можливість здобуття більшості "Слугою народу".

Вибори до Верховної Ради викликали в Брюсселі менше ажіотажу, аніж президентські вибори в Україні. Одна з причин цього - в Євросоюзі зараз усі зайняті розподілом керівних посад після травневих виборів до Європарламенту. А делегація євродепутатів з асоціації з Україною на тижні з 15 по 21 липня лише формується.

Головне очікування

Але і байдужими до подій в Україні ані політики, ані чиновники в Брюсселі не є. На це вказує також склад і розмір спостережної місії, яку Європарламент надішле на вибори до Верховної Ради. До неї увійшли сім євродепутатів, що більше, ніж на президентських виборах у березні та квітні. Крім того, очолить її Девід Макаллістер (David McAllister), якого минулого тижня переобрали головою комітету Європарламенту в закордонних справах.

Завдання місії традиційне - простежити, чи дотримуються в Україні під час виборчого процесу міжнародних демократичних норм, аби можна було говорити про вільні, рівні й прозорі вибори. На це вказує і член місії, литовський євродепутат від ліберальної фракції "Оновити Європу" Пятрас Ауштрявічюс: "Моє перше очікування, що вибори проведуть впорядковано та відповідно до правил. Для уряду та державних органів України важливо довести, що вони функціонують стабільно і дотримуються міжнародних норм".

Про великий інтерес до виборів до Верховної Ради говорить і німецький євродепутат Гельмут Шольц (Helmut Scholz), бо після обрання нового президента, це голосування він вважає "шансом вивести оновлення країни на новий рівень". Він є речником фракції Лівих щодо Росії та України.
 
У Європарламенті в Страсбургу цього тижня планують сформувати делегацію з асоціації з Україною

Загроза "нездорово великої більшості"

Розчарування в Брюсселі викликало те, за якою виборчою системою проходитиме волевиявлення 21 липня. Попри багаторічні заклики, Верховна Рада лише за 10 днів до дня голосування ухвалила Виборчий кодекс, який змінить виборчу систему зі змішаної на пропорційну з відкритими списками. І тому, якщо президент України Володимир Зеленський кодекс підпише, то запрацює він лише в кінці 2023 року.

Євродепутат з Європейської народної партії (ЄНП) Міхаель Ґалер (Michael Gahler) нагадує, що він уже не один рік каже про те, що нинішня виборча система не підходить Україні, оскільки у ній "немає стабільних партій, об'єднаних довкола програм зі спільними переконаннями". Ґалер у минулому скликанні був постійним доповідачем Європарламенту щодо України і, не виключено, залишиться ним у нинішньому.

Євродепутат Міхаель Ґалер шкодує, що вибори до Верховної Ради відбуватимуться за старою, змішаною системою

За змішаної системи, на думку німецького політика, існує загроза "виникнення нездорово великих більшостей". "Востаннє ми це бачили в Грузії. Тому я, звісно, всім бажаю усього найкращого, але ця виборча система не підходить для крихкої політичної ситуації в країні", - переконаний Ґалер.

Більшість для Зеленського?

На запитання DW, чи не має він побоювань, якщо "Слуга народу" здобуде абсолютну більшість мандатів у Раді, то Україна може почати рухатися в напрямку до авторитаризму, Ґалер каже: ні. "Такого наміру з дотеперішніх висловлювань президента (України Зеленського. - Ред.) не видно, навпаки, мені видається, що такий розвиток подій не буде сприйнятим ні населенням, ні обраними депутатами", - пояснює Ґалер.

Натомість Шольц зазначає, що абсолютні більшості завжди несуть загрозу авторитарних тенденцій. Як приклад він наводить Угорщину, в парламенті якої більшість має політична партія Фідес прем'єра Віктора Орбана. Водночас німецький євродепутат визнає необхідність більшості для того, аби мати змогу проводити політичний курс. Тому він закликає майбутню більшість у Раді дбати, аби проявлялося розмаїття політичних думок та відбувався обмін думками з іншими.

Завдання для майбутньої більшості від євродепутатів

Не має побоювань відходу від демократії Траян Бесеску, колишній президент Румунії, а нині член комітету Європарламенту в закордонних справах. На його думку, "велетенським успіхом" буде, якщо Зеленський матиме більшість, "достатню для швидкої модернізації української держави". Євродепутат з ЄНП бачить два основні завдання для більшості в наступній Верховній Раді: підтримувати програму нового президента України та боротися з корупцією в країні.

Ліберал Ауштрявічюс не виключає, що одна партія здобуде більшість у Верховній Раді, але він переконаний, що буде коаліція. Ауштрявічюс хотів би, аби в результаті виборів у Верховній Раді "сформували конструктивну проєвропейську більшість", яка би була ефективною та здатною швидко сформувати уряд. "Також ця коаліція має продовжувати курс реформ. Їх розпочали, є хороші результати, але далеко не все було досягнуто", - зазначає литовський євродепутат.

Лівий євродепутат Шольц вважає, що новий президент і новий парламент в Україні створюють можливість "виправити хиби в українській внутрішній, а також зовнішній політиці". У внутрішній політиці очікування Шольца не сильно відрізняються від його колег з центристських фракцій: створення робочих місць, боротьба з корупцією, "подальша розбудова верховенства права" та припинення втручання олігархів у політику. У зовнішній політиці Шольц хотів би бачити "готовність до діалогу" для завершення конфлікту на сході України, а також "чіткі заяви, як мають виглядати майбутні відносини з Росією і ЄС".

Євродепутати також діляться своїми закликами до українських виборців. Шольц закликає серйозно аналізувати програми та обіцянки партій, Ауштрявічюс - дивитися не на назви політсил, а на те, хто до них входить і що ці люди робили раніше, наприклад до "Революції гідності", та "до чого вони привели країну станом на кінець 2013 - початок 2014 років". "Повинно прийти молоде покоління. Я буду дуже радий бачити нові обличчя в українській політиці", - підсумовує Пятрас Ауштрявічюс.

Поширити в соцмережах:
За матеріалами Голос UA на РФ
Також читайте:
Категорія: Іноземні видання по-українськи | Переглядів: 67 | | Теги: вибори до Верховної Ради, ЄС, Очікування
Всього коментарів: 0
ЗАЛИШ СВІЙ КОМЕНТАР ПРО ЦЮ НОВИНУ
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ТВОЯ ДУМКА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТУ, ХАЙ ПРО НЕЇ ЗНАЮТЬ ВСІ
Яндекс.Метрика