Скупщина (парламент) Сербії ухвалила резолюцію, що засуджує вбивство мусульман боснійськими сербами в місті Сребрениця в липні 1995 року під час боснійської війни, передає Бі-Бі-Сі.

Після взяття мусульманського анклаву на території самопроголошеної Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині понад сім тисяч чоловіків-боснійців, в тому числі підлітків, які не досягли 18 років, вивезли на вантажівках у невідомому напрямку. Згодом з'ясувалося, що їх розстріляли, а тіла таємно поховали в безіменних братських могилах.

Місія ООН в Боснії раніше визначила Сребреницю як притулок для біженців-боснійців, що перебував під захистом голландського батальйону миротворчих сил. Проте сербські бойовики проігнорували статус миротворців, а ті не стали вступати з ними в сутичку.

Різанина в Сребрениці, що стала найбільшим злочином проти людяності в Європі після Другої світової війни, викликала велике обурення світової спільноти і призвела до втручання НАТО, що закінчилося примусом ворогуючих сторін до миру і підписанням Дейтонських угод.

Озброєні загони боснійських сербів на чолі з Радованом Караджичем і Ратко Младичем прямо не підпорядковувалися тодішній владі Белграда, але користувалися їхньою підтримкою. Караджич в даний час перебуває під судом в Гаазі, а Младича досі розшукують.

Протягом багатьох років у Сербії взагалі намагалися заперечувати факт масового вбивства в Сребрениці. Проект винесла на обговорення фракція "За європейську Сербію".

Документ містить вибачення за те, що Сербія не зробила дій, необхідних для запобігання трагедії. У ньому жорстко засуджується злочин в Сребрениці, виражається щире співчуття родичам жертв і міститься зобов'язання знайти і передати до суду тих, хто несе відповідальність за те, що трапилося.

За словами лідера фракції Наді Колунджі, прийняття резолюції "зніме з майбутніх поколінь сербів тяжкий тягар, який поклали на нас окремі особистості", продемонструє готовність Сербії до розриву з минулим і нормалізації відносин із сусідами і полегшить їй шлях до єдиної Європи.

"Головне сьогодні - показати, що Сербія не захищає тих, хто скоїв цей злочин", - заявила вона в інтерв'ю белградській радіостанції Б-92.

Націоналістичні партії були налаштовані проти резолюції. На думку лідера фракції "Демократичної партії Сербії" Мілоша Алігрудича, "прийняти цю декларацію - значить вимазати брудом Сербію".

"Ми засуджуємо злочин в Сребрениці, але злочини в інших частинах (колишньої Югославії) були анітрохи не менші, - заявив керівник фракції партії "Нова Сербія" Велімір Ілич. - Ми не можемо виділити Сребреницю, а про все інше забути. З якого дива тільки наші нащадки повинні нести незмивне тавро?"

Щоб зняти частину заперечень, уряд пообіцяв незабаром внести на обговорення проект ще однієї резолюції, яка засуджує всі злочини, вчинені в колишній Югославії.

Боснія, зі свого боку, теж незадоволена проектом, оскільки він не містить визначення вбивств у Сребрениці як акту геноциду, про що мовилося в постанові Гаазького трибуналу.

Тим часом апеляційний суд Нідерландів у вівторок підтримав винесене в 2008 році рішення суду нижчої інстанції про те, що родичі загиблих у Сребрениці не можуть вимагати компенсації від ООН в судовому порядку. Голландські суди постановили, що ООН має імунітет від суду.

Юристи постраждалих кажуть, що мають намір оскаржити це рішення і довести справу до Верховного суду Нідерландів і, якщо буде необхідно, до Міжнародного суду з прав людини в Страсбурзі.

Позивачі наполягають на тому, що миротворчий контингент ООН в Сребрениці не захистив їхніх близьких. ООН визнала, що не зуміла захистити мусульманське населення Сребрениці, проте ніхто з працівників організації не поніс за це відповідальності.

Резолюція із засудженням масового вбивства в Сребрениці стала одним із кроків Сербії на шляху до Євросоюзу. ЄС назвав співпрацю з Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії (МТКЮ) однією з головних умов для набуття статусу кандидата на вступ до міжнародної організації. Сербія подала заявку на членство в грудні 2009 року і сподівається стати кандидатом в 2011 році.