Християни Східного обряду в неділю, 24 квітня, відзначають свято Входу Господнього в Єрусалим, або, як його ще називають у народі, Вербну неділю.

Згідно з християнським ученням, цього дня, за п'ять днів до свого розп'яття, Ісус в'їжджав в Єрусалим на віслюку, і миряни вистелили перед ним дорогу пальмовим листям. Свято має кілька назв: його називають Тиждень Ваїй або Квітковий тиждень, а з часів Русі - Вербна неділя - від традиції вірян приходити в цей день до церкви з гілками верби, тому що вона перша сповіщає про прихід весни.

Урочистий вхід Ісуса в Єрусалим був введенням Його на шлях хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти: Матвій, Марк, Лука, Іоан.

У євреїв був звичай: царі і переможці в'їжджали в Єрусалиму на конях або ослах, а народ з пальмовими гілками в руках урочистими вигуками зустрічав їх. Виконуючи пророцтва Старого Завіту (див. Зах. 9,9), Христос саме таким урочистим чином в'їжджав в Єрусалим, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство якого не від світу цього (Ін. 18,36) , як переможець гріха і смерті. Єврейський народ, який знаходився під римським ярмом, очікував Месію як політичного визволителя. Всім здавалося, що Чудотворець, який напередодні воскресив Лазаря і колись нагодував 5 тисяч людей, цілком може бути саме тим земним вождем, який приведе свій народ до політичної незалежності і земного царства.

З тих, хто знаходилися тоді на вулицях Єрусалиму, тільки один Христос знав, що замість земного царства він приносить людині Царство Небесне, замість позбавлення від земного рабства він звільняє людину від рабства набагато гіршого - рабства гріха. Він один знав, що шлях, усіяний нині пальмовими гілками, веде до Хреста і Голгофі. Це царське прославляння Христа перед його смертю Церква згадує для свідчення, що страждання Спасителя були вільними.

Так, на Вербну неділю в усіх церквах відбувається урочистий обряд посвячення ритуальних гілочок верби після богослужіння.

Повертаючись зі служби, великі гілочки встромляли близько дороги або на городі, щоб освячене дерево пустило коріння. З верби виготовляли різноманітні речі господарського призначення: кошики, хлібнички, дитячі столики, пристрої для вудіння риби (верші), сушарки тощо. Крім доріг та дворів вербу висаджували в поле біля колодязів, щоб вода завжди була чистою і холодною, на піщаних пагорбах і ярах, щоб зупинити ерозію ґрунту і піщаних бур, по краях річок, щоб зміцнити береги від обвалів і замулення.

Освячені гілочки затикали також у хліві і стайні "від грому і пожежі", інші ж клали за ікони в червоному куті. Вважалося, що це дерево допомагає від багатьох недуг і має велику магічну силу. Виганяючи вперше корів на пасовища, їх обов'язково благословляли свяченою вербою, щоб нечисть не прилипала до тварин. З більш дрібних гілочок або листочків робили відвар або настоянку - нею лікували від головного болю, лихоманки, шлункових хвороб, загоювали рани на тілі, використовували як натирання при ревматизмі. Такий же настоянкою зцілювали і домашніх тварин.

Після Вербної неділі нерідко поверталося похолодання - "прийшла Вербниця - назад зима вернеться".

Раніше глава глава Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан побажав всім людям в Україні безпечного, мирного і радісного Великодня.