У нового "льодовикового періоду між західними країнами і Росією є багато граней, але суть одна", пише Торстен Крауель на сторінках німецької газети Die Welt.

"І ця суть - бажання Володимира Путіна в прямому сенсі цього слова зробити Росію великою шляхом насильницької односторонньої зміни кордонів", - підкреслює автор.

Всі інші дії, а саме - вихід Путіна з деяких угод з роззброєння, кібератаки на американські політичні партії, розміщення тактичних ракет з ядерними боєголовками під Кенігсбергом, демонстративні польоти військової авіації в повітряному просторі балтійських держав або жорстока інтервенція під Алеппо на боці Башара Асада, є "найжахливішим наслідком нового путінського погляду на світ".

Суть, повторює автор, це "одностороннє насильницьке переміщення кордонів, прикладом якого стала анексія Криму". Вона стала ознакою того, що Путін вважає вичерпаним весь світовий порядок, встановлений після 1945 року. "Він хоче замінити його на право сильного, на дипломатію канонерок, як у XIX столітті, тільки тепер - з ядерною зброєю".

"Саме тому анексія Криму не є якоюсь набридливою ​​мішурою, від якої треба якомога швидше перейти до іншого порядку денного. З 1945 року в світі прийнято, що зміни кордонів можливі лише за погодженням із ООН", - підкреслює Крауель, нагадуючи, що Крим перейшов до Росії проти волі Києва через поспішно організований Росією "референдум" без участі ООН.

Путін, як йдеться далі, стверджував, що Захід вчинив так само з Косовом - теж проти волі Белграда. "Але це неправда. Косовське питання розглядалося в ООН вісім років. І тільки коли Белград відмовився йти на запропоноване ООН рішення щодо автономії, Генасамблея визнала від'єднання Косова, - нагадує Крауель. - Путін міг так само поставити питання Криму і сходу України на обговорення ООН. І це було б єдиним прийнятним шляхом. Він же цього не зробив, що й стало істотною відмінністю і кроком убік від загального шляху". І тому, як додає видання, глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр мав рацію, коли сказав, що "небезпечна та країна, яка не поважає встановлених після 1945 року червоних ліній".

Якщо така велика держава нині погрожує тактичними ядерними ракетами країнам Балтії, які є членами НАТО, це не тільки загрозливий жест. Тому Штайнмаєр може деяким своїм колегам по партії, в тому числі Зігмару Габріелю, сказати: небезпечно скасовувати кримські санкції проти Москви.

Тут не йдеться про економічні питання. І навіть не просто про мир у Європі, хоч це так само важливо. Тут йдеться про весь світовий порядок, який сформувався 1945 року в результаті великих воєн.

Якщо путінська політика насильства переважить, то жоден кордон на Землі не буде безпечним, від Балкан і до Вогняної Землі. Що це означає, знають ті, хто в кризовій ситуації з біженцями вихваляє контрольовані кордони. Це звучить добре у виборчій кампанії, мовляв, нам заважають санкції. Правда така: хто тепер піддасться Путіну, принесе лихо для світу.

Переклад Inopressa.ru