Опозиція домагатиметься того, аби новий мовний законопроект рано чи пізно було ухвалено. Про це сказав народний депутат від "Батьківщини" Володимир Бондаренко на презентації нового мовного законопроекту від опозиції, передає Gazeta.ua.

"Без юридичного обґрунтування цей законопроект працювати не буде. Повинна бути система, яка би змушувала давати ефект від дій цього закону, має бути адміністрування", - наголосив він.

Так, зокрема, за його словами, законопроект вирішує питання щодо функціювання української мови у навчальних закладах.

"Наприклад, якщо державні ВНЗ в Україні працюватимуть тільки державною мовою, тоді, починаючи від дитячого садочка та шкіл, вже не буде проблеми з мовою. Якщо батьки хочуть, щоби їхні дітки колись отримали вищу освіту, то самі шукатимуть українську школу, садочок, а не добиватимуться їхнього переходу на російську", - пояснив він.

Бондаренко переконаний, що, незважаючи на всю критику, законопроект виписаний абсолютно чітко та правильно, і рано чи пізно він буде ухвалений.

"Багато в цьому законі є таких речей, які тісно переплітають юриспруденцію, філологію. Це все дає нам можливість, право говорити про те, що цей закон є унікальним за своєю суттю. Ми будемо його відстоювати. Це буде нелегко, але ми доб'ємося того, щоби він був ухвалений і почав діяти в Україні", - підкреслив нардеп.

Фаріон: мовний закон потрібен для того, щоби "деколонізувати нашу мовну свідомість"

Мовний закон потрібен для того, щоби "деколонізувати нашу мовну свідомість". Про це сказала народний депутат від фракції "Свобода" Ірина Фаріон.

Говорячи про новий мовний законопроект опозиції, вона зауважила: "Ми хочемо, щоби кожен депутат вдарився головою об 10-ту статтю Конституції України. Ми дійшли до такої правової, мовної кризи, кризи громадянської свідомості, що нам доводиться витрачати свій час на аксіоми, а не на теореми. Може, тому нам так важко і у власному, і в державницькому житті".

Фаріон додала: "Поки я не стала депутатом, я думала: "Для чого потрібен мовний закон, коли є 10-та стаття Конституції?" Скільки це треба пояснювати, що в Україні одна-єдина державна мова? Щоби вони нарешті усвідомили, що українці в Україні - це титульна нація, що українців в Україні 77,8%!"

Тому, за словами нардепа, новий мовний законопроект розрахований на те, щоби "вплинути на нашу мовну свідомість, на те, щоби її деколонізувати".

"Треба зробити так, щоб для українця питання української мови було не на 31-му місці, як кажуть соціологи, а щоби воно було першорядним. І щоби питання української мови в Україні було не засобом комунікації, а основною умовою націотворення і державотворення", - наголошує Фаріон.

Головатий: українська мова стала незахищеною

Через закон "Про засади мовної державної політики" утворився юридичний вакуум, внаслідок якого українська мова стала незахищеною. Про це сказав розробник нового мовного законопроекту, який у Верховній Раді зареєстрували депутати від опозиційних фракції, екс-міністр юстиції Сергій Головатий.

Він наголосив, що з ухваленням закону Ківалова-Колесніченка "Про засади державної мовної політики", українська мова як державна залишилася без юридичного захисту.

"У такий спосіб (ухвалення "мовного" закону) була досягнута мета путінської політики, яку зробили путінські орденоносці, - наголосив Головатий. - Але мене цікавить у цьому інше: яка виникає юридична ситуація у зв'язку з набуттям "чинності" цього закону "Про засади державної мовної політики"?"

Він пояснив: "Вийшло, що стосовно української мови юридичний режим настав набагато гіршим, аніж він був за законом 1989 року, який надавав українській мові статус державної. У цій ситуації утворився юридичний вакуум, коли українська мова, внаслідок ухвалення закону Ківалова-Колесніченка, позбулася юридичного захисту як державна мова".

"Закон, який запровадили російські шовіністи, у багатьох ситуаціях поставив російську мову у вжиток на рівні з українською. У більшості випадків він дав вибір: або українська, або російська, і це, зокрема, у тих випадках, які стосуються державної діяльності, діловодства, судочинства, юридичної допомоги - всієї публічної сфери. Але ж ми знаємо, що таке "або-або" в тих умовах, в яких існувала українська мова і розвивалося українське суспільство", - зауважив Головатий.

Таким чином, на переконання екс-міністра, українська мова юридично попри юридичний статус державної на рівні закону втратила статус державної і юридичні механізми її захисту. Саме тому, за його словами, і було розроблено новий "мовний" законопроект, який має змінити цю ситуацію.

Як відомо, мовний закон був прийнятий Верховною Радою 3 липня і викликав низку протестних акцій. 10 серпня мовний закон набув чинності. У деяких регіонах України місцеві ради прийняли постанови про регіональні мови. Зокрема, в Севастополі та в Донецькій області регіональною мовою стала російська.

Нагадаємо, в січні у Верховній Раді зареєстрований законопроект про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні. Ініціаторами законопроекту виступили нардепи Володимир Яворівський з фракції "Батьківщина", Марія Матіос з фракції "УДАР" і Ірина Фаріон з фракції ВО "Свобода".

За словами Віктора Януковича, ухвалення актуального, сучасного законодавства у мовній сфері є дуже важливим завданням, адже проблеми, які нагромадилися, не розв'язувалися довгі роки.

"Той закон, який був прийнятий, потребує вдосконалення. І робота в цьому напрямку ведеться", - підкреслив він.