Введення в експлуатацію першої гілки "Північного потоку" - технічна і політична перемога Москви, зазначають західні ЗМІ, новий газогін ефективно усуне загрозу збоїв у постачанні газу з Росії. Але ЄС не під силу приховати занепокоєння через сильну залежність від "Газпрому". Проект має й економічні ризики: ринки захоплює скраплений газ, вважають експерти.

У вівторок президент Росії Дмитро Медведєв і канцлер ФРН Ангела Меркель у Німеччині, в Любміні, прийняли в експлуатацію газопровід, що з'єднує безпосередньо Росію і Європу, повідомляє італійське ділове видання Il Sole 24 Ore. "На урочистій церемонії відкриття газопроводу "Північний потік" також були присутні прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон, його голландський колега Марк Рютте і європейський комісар з енергетики Гюнтер Еттінгер. Франція і Нідерланди стали країнами, що приєдналися до консорціуму, до складу якого входять" Газпром "і німецькі групи Wintershall і E. OnRuhrgas", - йдеться в статті.

"Північний потік" прокладено по дну Балтійського моря від Ленінградської області до північних берегів Німеччини, його протяжність 1224 км. Після спорудження другої нитки восени 2012 року потужність сягне 55 млрд кубометрів газу на рік.

Комісар ЄС з енергетики Еттінгер, захисник проекту Nabucco, газопроводу, який має забезпечити Європі альтернативні постачання природного газу, все ж визнав, що "потреби Європи в газі будуть тільки зростати, і "Північний потік" стає важливою ланкою в їх забезпеченні". Він також висловив надію на те, що співпраця між Брюсселем і Москвою буде "прозорою", - пише газета.

У виступах на урочистому відкритті газопроводу "Північний потік" Меркель, Фійон і Медведєв наголосили на все більшому значенні Росії для європейської енергетичної безпеки і оптимістично висловилися про поглиблення енергетичної взаємозалежності, зазначає The Wall Street Journal. Тимчасом захід пройшов на тлі постійних непорозумінь між Росією і деякими європейськими лідерами після нещодавніх розслідувань і арбітражних позовів, вказують журналісти. Так, у вересні антимонопольні служби ЄС провели в офісах "Газпрому" обшуки, нагадує видання.

Комісар ЄС з енергетики Гюнтер Еттінгер заявив, що блок зацікавлений у транспарентних відносинах з Росією в рамках єдиного європейського ринку нафти і газу. Однак на цьому ринку діють норми, мета яких - не допускати панування компаній типу "Газпрому", котрі контролюють всі етапи від видобутку енергоносіїв до постачання кінцевим споживачам, йдеться в статті.

Російський президент, зі свого боку, сказав, що Росія стурбована курсом ЄС на ринку енергоносіїв. Він висловив сподівання, що для співпраці не буде "жодних штучних бар'єрів".

У Брюсселі та інших європейських столицях чиновники не в змозі приховати занепокоєння через сильну залежність від "Газпрому", розвиває тему в блозі на сайті The Wall Street Journal журналіст Джейкоб Гронхолт-Педерсен. ЄС публічно підтримав "Північний потік", але Росії нелегко домогтися підтримки проекту іншого газопроводу - "Південний потік". Два тижні тому міністр енергетики РФ Шматко сказав, що переговори зайшли в глухий кут - сторони не змогли домовитися, які норми регулювання ЄС мають поширюватися на цей проект.

Тим часом низка найбільших європейських клієнтів "Газпрому" вимагає знизити ціни за довгостроковими контрактами, прив'язані до цін на нафту. Туреччина поки що не дала дозволу на прокладання "Південного потоку" по дну Чорного моря, а також подумує про розрив одного зі своїх довгострокових контрактів з "Газпромом".

Запуск "Північного потоку" напевно зобразять як знак зміцнення співпраці, але на ділі "Газпром" піддається тискові в Європі, вперше зіткнувшись з суворо дієвим ЄС, робить висновок автор.

"Ставши безперечним тріумфом технічної думки, в економічному плані газогін може й не виправдати очікувань", - пише у статті на сайті SPIEGEL ONLINE Флоріан Дікманн. Наскільки виправданий оптимізм, що демонстративно виставляється на загальний огляд? "Тоді як багато хто побоюється збільшення залежності Німеччини від російського газу, ринок перебуває на переломному етапі, який може призвести до зменшення апетиту до російського газу", - пише автор, вважаючи неминучим перехід на скраплений газ. Нинішні "тенденції турбують російських стратегів: газ все частіше перестає бути предметом довгострокових договорів - ціни на спотових ринках постійно міняються. Газовий ринок перетворюється з регіонального на глобальний: часи, коли покупець зав'язаний на одному постачальнику, здається, невдовзі підуть у минуле".

"З російського погляду "Північний потік" - чудовий спосіб позбавити країни-транзитери ефективного засобу тиску: вже двічі - в 2006 і 2009 роках, взимку - Україна перекривала газовий вентиль, щоб змусити Росію піти на цінові поступки. Тепер Європі не доведеться побоюватися, що вона може залишитися навіть тимчасово без важливого енергоресурсу", - йдеться в статті.

Проте з економічної точки зору, продовжує автор, "Північний потік" - ризиковане підприємство. По-перше, реальна вартість проекту становить не 7,4 млрд євро, а 8,8 млрд. Глава "Газпрому" Олексій Міллер пояснює це фінансовою кризою. Крім того, для отримання газу з Балтійського узбережжя в Передній Померанії в Німеччині було прокладено ще два трубопроводи в напрямку Чехії та Нідерландів - кожен з них обійшовся у мільярд євро. Консорціум не прогнозує, коли ці витрати окупляться, зауважує Дікманн.

Переклад InoPressa