Міністр закордонних справ Румунії Теодор Баконскі заявляє, що Румунія не має жодних територіальних претензій до України і позитивно налаштована в питанні вирішення проблем у співпраці між двома країнами, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Я хочу однозначно відповісти на це запитання: Румунія - прихильник недоторканності кордонів держав. Ми не маємо жодних претензій щодо територіальної цілісності інших країн", - сказав він.

"Що стосується тих протиріч в наших відносинах, то я думаю, що шляхом політичного діалогу ми знайдемо відповідь на політичні рішення ", - сказав глава МЗС Румунії Теодор Баконскі на брифінгу в четвер у Києві після переговорів з українським колегою Костянтином Грищенком.

За його словами, в цьому контексті важливою є політична воля обох сторін." Ситуація з румунською громадськістю в Україні покращиться разом з поліпшенням змісту двостороннього діалогу між нашими країнами", - підкреслив Баконскі.

У свою чергу Грищенко запевнив, що сторони докладають всі свої зусилля для пошуку взаємовигідних і взаємоприйнятних рішень у проблемних питаннях, і саме на це налаштований двосторонній діалог.

Як повідомлялося, 3 лютого 2009 року Міжнародний суд ООН у Гаазі у суперечці між Румунією та Україною визначив розподіл лінії кордону у районі Чорноморського шельфу, визнавши за оцінками експертів, румунський пріоритет над більшою його частиною.

Справу про розмежування морського кордону в Чорному морі між Румунією і Україною було порушено у суді за ініціативою Бухареста ще в 2004 році. Суд не ставив під сумнів належність острова Зміїний Україні, і те, що він є островом. Але при цьому судді ухвалили, що це не наділяє Україну суверенним правом на територіальні води в тому обсязі, яким володіють острівні держави.

Під час обговорення лінії кордону в Чорному морі Україна і Румунія розходилися в юридичному визначенні статусу українського острова Зміїний, який румунська сторона пропонує вважати скелею. За міжнародним правом, скеля не може претендувати на територіальні води.

У рішенні міжнародного суду були визначені морські кордони України та Румунії у зоні континентального шельфу і виняткових економічних зон у Чорному морі навколо острова.

Лише зустріч на вищому рівні відновить діалог з Бухарестом, заявив Янукович

Київ зацікавлений у відновленні діалогу з Бухарестом і для цього необхідна зустріч на вищому рівні, заявив президент України Віктор Янукович.

"Ми відкриті до відновлення діалогу між нашими країнами. Для цього, я переконаний, необхідна зустріч на вищому рівні", - сказав Янукович на зустрічі з головою МЗС Румунії Теодором Баконскі в четвер у Києві.

Президент зазначив, що Україна зацікавлена в розвитку політичного діалогу між двома країнами. Під час зустрічі Янукович передав вітання своєму румунському колезі.

Грищенко вважає, що система ПРО в Румунії не повинна створювати напруження з сусідніми країнами

Глава Міністерства закордонних справ України Костянтин Грищенко вважає, що розгортання системи ПРО в Румунії не повинне створювати напруження з сусідніми країнами.

"Щодо ПРО, я можу зазначити, що ми дуже уважно стежимо за розвитком цієї ситуації і за тими кроками, які здійснюються щодо створення системи ПРО. Ми зацікавлені в тому, щоб ця система була інклюзивною, і щоб вона не створювала напруження у відносинах між країнами, які є нашими сусідами", - сказав К.Грищенко на брифінгу в четвер у Києві, коментуючи розгортання систем ПРО в Румунії.

У свою чергу глава МЗС Румунії Теодор Баконскі нагадав, що Румунія і США підписали угоду щодо систем ПРО, які сприятимуть зміцненню безпеки в регіоні.

За його словами, наразі Росія проводить дискусії на цю тему з НАТО, ЄС і США.

"Можу запевнити, що ця система призначена саме для того, щоб захистити територію союзних країн альянсу", - наголосив глава МЗС Румунії.

"Водночас на двосторонньому рівні ми готові до дискусії з нашими партнерами", - сказав Баконскі.

Нагадаємо, що 5 жовтня генсек НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що система протиракетної оборони НАТО для Європи досягне ступеня повної операційної готовності в 2018 році. Про початковий ступень дієздатності ПРО НАТО буде оголошено на саміті Альянсу в травні 2012 року в Чикаго.

Пентагон нещодавно провів успішні випробування одного з компонентів системи протиракетної оборони, що розробляється, - мобільного комплексу ПРО театру військових дій TAAD.

Компонентами системи ПРО мають стати ракети-перехоплювачі наземного базування на Алясці, в Каліфорнії, Румунії та Польщі, кораблі, які оснащені багатоцільовим зенітно-ракетним комплексом Aegis, лазери на Boeing-747, супутники на низькій і геостаціонарній орбітах.

На розробку протиракетного "щита" з 1983 року, коли Рональд Рейган вперше виступив з такою ініціативою, США витратили вже понад 150 млрд доларів. Нинішній президент Барак Обама запросив у Конгресу на ці ж цілі на фінансовий рік, що настав 1 жовтня, ще 10,7 млрд доларів.