Журнал "Корреспондент" склав десятку найвідоміших спальних районів України - житлових масивів на околицях найбільших міст країни, сумнозвісних високим рівнем вуличної злочинності та соціальної депресивності, передає "Корреспондент".

Місто, найдовше в Європі за протяжністю (126 км з півночі на південь), Кривий Ріг ще за часів СРСР вважався одним із найпроблемніших у кримінальному плані в Україні. У 50-60-х роках численні промислові підприємства зводилися тут здебільшого руками в'язнів, яким "відсидку" в таборах замінили працею на шкідливому виробництві.

Багато з них згодом осіли в Кривому Розі, причому часто - в Довгинцевському районі, який забудовувався хрущовками. Як пише журнал, деякі селища району - зокрема окраїнний Шанхай - є місцем цілодобової торгівлі наркотиками і практично щоденних вуличних грабежів і нападів.

Запоріжжя: Кічкас

Колишнє село Павло-Кічкас є складовою частиною Заводського району, в якому проживає близько 61 тисячі осіб. У районі скупчені практично всі найбільші промислові підприємства міста - "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", "Запоріжкокс" і багато інших. "Кореспондент" зазначає, що улюбленим місцем зустрічей, культурного спілкування, розпивання "гарячої води" та мордобою для молоді Кічкаса слугує площа перед ДК Вогнетривкого заводу.

Донецьк: Петрівка

Названий на честь колишнього соратника Йосипа Сталіна Григорія Петровського, цей район донбаської столиці з населенням 90 тисяч осіб є найбільш віддаленим від центру міста. Більшість місцевих жителів - шахтарі. Ті, кому чесний заробіток не до душі, вважають за краще заробляти продажем наркотиків або грабежами.

Одеса: Поскот

Складова частина Суворовського району міста, цей величезний – на більш ніж 200 тисяч мешканців - житловий масив являє собою по суті місто в місті. Розташоване за 15 км від центру Одеси, селище (рос. - поселок) Котовського, або Поскот - як скорочено називають його одесити - почало забудовуватися п'ятиповерховими цегляними хрущовками наприкінці 1950-х.

За даними журналу, спочатку влада планувала зробити його стандартним спальним районом, але до сьогодні Поскот розжився розгалуженою інфраструктурою і є справжніми панельними джунглями. Гопники Поскота знамениті на всю Одесу як найвідданіші традиціям представники цього племені.

Луганськ: Камброд

Саме звідси почалося заселення сучасного Луганська наприкінці XVIII ст., коли робітників (переважно звільнених в'язнів) звозили працювати на щойно відкритий царський ливарний завод. Зараз слобода Кам'яний Брід - або Камброд - є місцем найбільшої в Луганську концентрації хуліганів. У 2008 році тут сталася масова бійка за участю кількох десятків пакистанців - учнів одного з луганських вузів. Рідні стіни допомогли камбродським гопникам - перемога була за місцевими хуліганами.

Харків: ХТЗ

Побудований у чистому степу, в найкращі свої часи Харківський тракторний завод випускав до 50 тисяч машин на рік. Житловий район, призначений для заводчан, проектувався з нуля і був покликаний втілити в собі місто майбутнього, ідеальну модель існування пролетаріату, де всі побутові завдання, аж до приготування їжі, мали вирішуватися централізовано.

Зокрема, у багатьох місцевих будинках проектом не передбачені особисті кухні, зате є величезні їдальні,де мали б харчуватися робітники. Від ХТЗ цей житловий масив відокремлений зеленою зоною. У кримінальному сенсі район ХТЗ в усі часи був на особливому рахунку у харківської міліції: рядові радянські тракторобудівники - а зараз і їхні нащадки – замість сидіти в місцевих бібліотеках розважаються спарингами між собою та чужинцями, що забрели на територію району.

Дніпропетровськ: Амур

Амур-Нижньодніпровський район налічує близько 165 тисяч жителів. Він виструнчився вздовж Дніпра на 20 км і поділяється на дві частини - Піски і Чорнозем. Населення ділиться здебільшого на три категорії - пенсіонерів, робітників місцевих заводів, а також численних осіб без певного місця роботи. Район уславився вуличними пограбуваннями, процвітає наркоторгівля. Амур відомий ще й тим, що на його кривих вуличках виріс Іван Куліченко, нинішній мер Дніпропетровська.

Київ: ДВРЗ

Селище Дарницького вагоноремонтного заводу виникло на околиці Києва на початку 30-х років XX століття як місце проживання будівельників Дарницького залізничного депо, згодом названого ДВРЗ. Сучасне його планування і забудова відносяться до 1940-1950-х років. Розташований далеко від метро, ДВРЗ по праву вважається одним з найбільш кримінально неспокійних місць столиці.

А головне місце проведення культурного дозвілля для місцевої молоді в кепках - стадіон ДВРЗ. Через дешеву оренду житла тут живуть переважно люди, які приїжджають на заробітки до Києва з периферії. Нащадки колишніх в'язнів, які будували депо, також не дають нудьгувати власникам мобільних телефонів і гаманців, які випадково втрапили сюди.

Київ: Борщагівка

Масова забудова Борщагівки почалася в 1966 році. Це один з найбільших масивів міста, поділений на 14 мікрорайонів. Божа кара Борщагівки сьогодні - наркоторгівля, що процвітає в заростях нескінченних панельних багатоповерхівок. Як пише журнал, з'являтися поодинці в темний час доби в околицях ринків "Дніпро", "Колібріс" чи торгового центру "Квадрат" настійно не радять найкращі травматологи Києва.

Львів: Сихів

Найбільший житловий масив Львова, що в адміністративному плані входить до складу Сихівського району. Забудова багатоповерховим типовим житлом почалася 1979 року. Нині населення району становить близько 145 тисяч осіб. У роки радянської влади район заселявся переважно жителями сіл Львівщини. "Корреспондент" пише, що на Сихові - найвища у Львові концентрація люмпенізованого елемента, безробітних, високий рівень вуличної злочинності і найнижчі в обласному центрі ціни на житло.

Раніше журнал "Фокус" склав рейтинг найбільш кримінальних міст і областей України, в якому ведуть перед східні регіони країни. Кримінальною столицею нашої батьківщини стало місто Луганськ, в якому скоюється 57 злочинів на 10 тисяч населення (за перші чотири місяці 2009 року).

У першу п'ятірку рейтингу найнебезпечніших міст увійшли ще два міста Луганської області: Лисичанськ (54 злочини на 10 тисяч) і Краснодон (46,9 на 10 тисяч).