Німецька Süddeutsche Zeitung публікує статтю відомого українського письменника, автора книжки "Тотальний футбол" Сергія Жадана.

"Чемпіонат Європи мав стати шансом для України, яким вона мусила скористатися, щоб розвиватися далі в політичному сенсі. Проте спорт швидко став лаштунками, на тлі яких оголюються проблеми країни. Заклики західних політиків бойкотувати чемпіонат лише загострили ситуацію", - пише Сергій Жадан.

Коли в 2007 році надійшла звістка про те, що частина матчів ЧЄ-2012 проходитиме на території України, "українське суспільство ще не до кінця втратило ілюзії з приводу того, що зможе швидко і безболісно інтегруватися в Європу, подолавши тим самим всі політичні та історичні розбіжності. Проте вже незабаром стало очевидно, що ЧЄ виявився не тільки якимось гіпотетичним шансом стати краще, а й водночас можливістю зробити все ще гірше".

Проблеми не змусили на себе довго чекати, продовжує автор. Уже 5 років ведуться дискусії про те, щоб перенести українські матчі на територію Німеччини або Польщі. Ось уже 5 років говорять про ту високу ціну, яку Україні доведеться заплатити за майбутнє футбольне свято. "Протягом усіх цих 5 років влада в Україні (як нинішня, так і попередня) вдається до незграбних спроб отримати користь для власного іміджу коштом чемпіонату". І якщо попередника Януковича Віктора Ющенка обсвистали під час відкриття стадіонів у Донецьку та Харкові, то нинішнього президента та ж таки доля спіткала в Києві.

Останні 5 років підготовку до чемпіонату Європи супроводжують скандали - найбільш кричущий з яких, на думку автора, пов'язаний з вирубуванням частини Парку Горького в Харкові заради прокладання нової дороги.

Основну проблему підготовки до ЧЄ письменник бачить насамперед у тому, що "українські політики абсолютно нездатні до ефективних рішень. Що енергійніше влада рапортувала про успіхи в підготовці до турніру, то голосніше скептики запитували про те, чи взагалі такий затратний спортивний захід виправданий на тлі масштабних соціальних та економічних проблем в країні".

"Заклики західних політиків бойкотувати ЧЄ лише підлили оливи до вогню. Подібний бойкот (...) спрямований не тільки проти уряду, а й проти суспільства", - вважає Сергій Жадан.

Письменник зазначає у зв'язку з цим і те, що заяви про бойкот можуть бути по-різному інтерпретовані. "І не в останню чергу через те, що засуджену лідерку опозиції Юлію Тимошенко, чиє тюремне ув'язнення і є основним приводом для бойкоту, в Україні сприймають по-різному. Тимошенко в Україні має багато супротивників: і вже напевно більше, ніж прихильників. Ні процес над нею, що проходив у жорстких умовах, ні дедалі більша кількість політичних ув'язнених не змогли підняти нову хвилю громадських заворушень", - констатує автор.

Отож українське суспільство "стає заручником політики і змушене відповідати за дурість, помилки і злочини своїх політиків. З іншого боку, ми самі їх обирали. То кому ж ще за них відповідати?"

Чемпіонат Європи, продовжує автор, вже давно став об'єктом політичних чвар і маніпуляцій. Перетворився на фантом, який затягує у свій вир політиків, олігархів, активістів і журналістів, представників інтелігенції та спекулянтів. "Інакше і не могло бути: в країні, яка переживає політичну кризу, і футбол стає передусім віддзеркаленням цієї кризи, що відтворює всі його найважливіші симптоми".

"Ми сподівалися на те, що ЧЄ стане нашою спільною перемогою - і не тільки у футболі. Сьогодні багато хто втратив надію, яка виявилася похованою під купою брехні і розчарування".

Та попри все на закінчення автор висловлює сподівання на те, що Україні вдасться скористатися наданим шансом - "і якщо не стати кращою, то відчути себе єдиним цілим. В ідеальному варіанті - не тільки на стадіоні".

Переклад InoPressa