Спостерігаючи на телеекрані, як японські інженери намагаються запобігти катастрофі на АЕС "Фукусіма", Костянтин Фашевський подумки повертається на 25 років назад, розповідає The Times. Фашевський працював на Чорнобильській АЕС у період вибуху на четвертому енергоблоці, пояснює журналіст Тоні Хелпін.

26 квітня 1986 року Фашевський мав вийти на нічне чергування, але помінявся змінами з колегою, оповідає газета. Через два тижні той помер від гострої променевої хвороби. "Після вибуху Фашевський напоїв своїх дітей чаєм з додаванням йоду і відправив дітей і дружину з міста, а сам пішов на роботу", - розповідається в статті.

В інтерв'ю Фашевський зізнався, що усвідомлював смертельний ризик: "З мого будинку було добре видно станцію: я бачив, що з четвертого енергоблоку зірвало дах, і зрозумів, що означав вибух". "Але я пишаюся собою і своїми колегами за те, що ми зробили: ми могли б втратити і третій енергоблок, тоді ситуація була б ще жахливішою", - додав він.

Через тиждень роботи Фашевський відчув сильне нездужання. Два тижні він провів у батька в Тирасполі - лікувався від наслідків опромінення червоним вином. За два тижні повернувся до Чорнобиля і ще 7 місяців займався ліквідацією аварії, а потім провів місяць у лікарні через наслідки радіації. З травня 1987 року Фашевський знову працює на Чорнобильській АЕС: його остання посада - заступник директора зі згортання діяльності АЕС, що закрилася в 2000 році.

Оцінюючи дії персоналу "Фукусіми", Фашевський каже: "Наскільки я можу бачити, вони все роблять правильно, хоча, можливо, вони взялися за справу з деяким запізненням. Працівників Чорнобиля звинувачували у порушенні правил, але ми також вміли брати на себе ініціативу і реагувати на ситуацію, з якою зіткнулися".

У Чорнобилі працювало щонайменше 350 тис ліквідаторів. Більшість не мала захисних костюмів. Віктор Завгородній, один з 11 тис військовослужбовців, надісланих з Краснодара у вересні 1986 року, повідав, що їм нічого не розповідали про небезпеку радіації, видали тільки по флязі мінеральної води і по кілька масок. "Прибирати уламки з даху піднімалися добровольці: їм сказали, що вони зможуть відпрацювати половинний термін і виїхати додому швидше, ніж інші, але я відмовився. Тепер їх всіх вже немає серед живих", - розповів Завгородній.