В Ашхабаді зацікавлені у поновленні газової співпраці з Україною і ЄС через бізнесмена Дмитра Фірташа, якого витіснила з газового ринку прем'єр Юлія Тимошенко. Але туркменська сторона висуває колишньому партнерові "Газпрому" певні умови, пишуть сьогодні "Экономические известия".

Завершується офіційний візит президента Віктора Ющенка до Ашхабада, основне питання якого - поновлення прямих постачань туркменського газу на український ринок в обсязі до 15 млрд кубометрів на рік (тобто приблизно третина прогнозованого обсягу споживання у країні).

Реалізувати ці плани непросто: маршрут транспортування проходить через російські газопроводи, а ексклюзивне право на їхню експлуатацію належить "Газпрому". Тому Києву і Ашхабаду треба також добитися згоди російської монополії на газовий транзит.

За словами представника глави держави з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдана Соколовського, Київ зацікавлений у трибічному форматі обговорення газових питань. І в української сторони є пропозиції, які можуть зацікавити "Газпром". У чому суть цих тез, Соколовський не конкретизував.

У свою чергу в Ашхабада, за наявною інформацією, є свої ідеї щодо відновлення прямих газових постачань не тільки на український ринок, а й до країн ЄС.

Одна з ініціатив Туркменістану пов'язана з поновленням газових контрактів за участю українського бізнесмена Фірташа. Але при цьому йому висувається умова - поміняти керівництво туркменського офісу компанії Zangas, яка спеціалізується на будівництві газової інфраструктури і належить Фірташу. Про це йдеться у листі на адресу бізнесмена від одного з впливових чиновників Туркменістану, копія якого згідно з неофіційними каналами потрапила до офісу "Газпрому".

За інформацією офіційного сайту компанії Group DF, яка керує активами Фірташа, основна діяльність Zangas нині зосереджена на території Туркменістану, де компанія виступає генеральним підрядником з будівництва декількох об'єктів (газопровід Малай - Зергер; лупінг обвідних газопроводів системи Середня Азія - Центр на ділянках газопроводів Шатлик - Хива; перша нитка обвідних газопроводів системи Середня Азія - Центр на ділянках газопроводів Шатлик - Хива; друга нитка обвідних газопроводів системи Довлетабад - Дерьялик).

Поки незрозуміло, чи погодиться Фірташ на пропозиції Ашхабада. Але, очевидно, він не проти повернення в газовий бізнес.

Не так давно Юрій Бойко, народний депутат від Партії регіонів, міністр палива і енергетики в опозиційному уряді Віктора Януковича, заявив, що не відкидає повернення на газовий ринок трейдера RosUkrEnergo, акціями якого володіє "Газпром" (50%), Фірташ (45%) і його компаньйон Іван Фурсін (5%).

"Я думаю, коли поспіхом прибирали RUE з ринку, не врахували міжнародних аспектів діяльності цієї компанії. Контракти, які вона мала з польськими партнерами для постачань їм газу, було порушено. Заміни їм надано не було", - зазначив Бойко.

Він переконаний, що повернення RUE на ринок - це "не політичні рішення". "Це господарські рішення. Якщо вони будуть зручні для польських партнерів, такі пропозиції розглядатимуться", - зазначив нардеп, якого прийнято вважати лобістом інтересів Фірташа в Україні.

Польську сторону Бойко згадав не випадково. В результаті домовленостей між прем'єром Тимошенко і її російським колегою Володимиром Путіним, у січні 2009-го "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" відмовилися від посередницьких послуг RosUkrEnergo.

Російська монополія припинила газові постачання на адресу RUE, через що трейдер не зміг виконувати контракти з Польщею, термін дії яких закінчується у кінці 2009 року.

У свою чергу, Тимошенко оголосила, що їй вдалося ліквідувати тіньові схеми в газовому імпорті. При цьому суперечливі розрахунки, затверджені її урядом у газовому балансі на 2009 року, дозволяють експертам говорити про перспективи тіньового реекспорту російського газу з української території.

Газовий баланс-2009 сформований в обсязі 80,724 млрд кубометрів, що на 5 млрд кубів більше, ніж минулого року. При цьому Кабмін прогнозує зниження споживання газу в 2009 році на 13,51%.

"Метою такого надмірного надування України газом є розробка сценарію можливого загального газового бізнесу осіб з українського і російського боку, об'єднаних загальними політичними цілями", - вважає керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

За його словами, "коли "Газпром", наприклад, дасть дозвіл на реекспорт газу з території України, це, безумовно, буде дуже вигідний газовий бізнес на користь певного кола осіб".

"Очевидно також, що це стане підтвердженням того, що існували неофіційні домовленості під час підписання контрактів між "Газпромом" і "Нафтогазом України" 19 січня 2009 року в Москві", - зазначив експерт.

Він вважає, що українська сторона здійснює максимальні закупівлі газу напередодні осінньо-зимового сезону за нижчими цінами, а з настанням холодів і з початком зростання цін цей ресурс "буде дуже вигідно продаватися тому ж Євросоюзу".