Правозахисна організація "Меморіал" пообіцяла розташувати в Москві плакати та стенди з інформацією про злочини Сталіна. Це стане відповіддю на ініціативу столичної мерії вивісити до 65-річчя Перемоги плакати, що розповідають про роль Сталіна у Другій світовій війні.

Правозахисники закликають владу Москви відмовитися від своїх планів, обіцяючи в іншому випадку вивісити антисталінські плакати. На думку "Меморіалу", "поява портретів Сталіна в День Перемоги ображає пам'ять полеглих".

"Народ виграв війну, незважаючи на всі злочини Сталіна. Перемога дісталася жахливою ціною, яку ще досі не підрахували сповна. Головний сенс святкування Дня Перемоги - висловити слова вдячності тим, хто насправді здобував цю Перемогу. Їх, на жаль, залишилося вже зовсім небагато. Вони і тільки вони повинні бути в центрі уваги цього дня", - йдеться у заяві "Меморіалу".

Керівник організації Арсеній Рогінський наголосив, що мільйонні втрати Радянського Союзу в роки Другої світової війни лежать на совісті Сталіна, який у 1937-38 роках репресував багатьох командирів Червоної Армії і уклав у 1937 році пакт про ненапад з гітлерівською Німеччиною.

Раніше Рогінський зазначав, що поява інформаційних стендів про роль Сталіна у війні буде виправдано тільки якщо в них буде згадано про "безглузді мільйонні втрати" і його "найжорстокіші накази". У відповідь на звинувачення правозахисників керівник столичного комітету з реклами, інформації та оформлення Володимир Макаров пояснив, що інформація про Сталіна з'явиться тільки в десяти місцях, а не по всьому місту.

У свою чергу, мер Москви Юрій Лужков підтримав ініціативу підлеглих і пообіцяв вивішувати портрети Сталіна не тільки в День Перемоги, але й з інших урочистих приводів. При цьому Лужков наголосив, що не є "шанувальником Сталіна", а виступає за об'єктивність "у висвітленні історичних подій".

Зазначимо, що Парламентська Асамблея Ради Європи своєю резолюцією "Про злочини комунізму та потребу їх засудження" №1481, прийнятою у 2006 році, Празька декларація "Про Європейську свідомість та комунізм" від 3 червня 2008 року, резолюція Європарламенту від 2 квітня 2009 року "Про європейську свідомість та тоталітаризм" висловили своє ставлення до комуністичних злочинів, комуністичної практики та ідеології, і, головне, прирівняли комунізм до нацизму.

А Парламентська асамблея ОБСЄ 01.07.2009 року виступила із резолюцією "Возз'єднання розділеної Європи", в якій не лише прирівняла сталінізм до нацизму, а й закликала до засудження цих двох тоталітарних режимів на міжнародному рівні.

ОБСЄ запропонувала встановити загальноєвропейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму і відзначати його 23 серпня, тобто, в день підписання Московського пакту 1939 року, відомого як пакт Молотова-Ріббентропа, що розділив Європу і поклав початок Другій світовій війні.

13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними у геноциді в Україні в 1932-33 роках.

Рішенням суду підтверджені висновки слідчих Служби безпеки України про організацію вчинення в 1932-1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму – генеральним секретарем Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії більшовиків ЦК ВКП(б) Йосипом Сталіним (Джугашвілі), членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів СРСР В’ячеславом Молотовим (Скрябіним), секретарями ЦК ВКП(б) Лазарем Кагановичем та Павлом Постишевим, членом ЦК ВКП(б), генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії більшовиків України (КП(б)У) Станіславом Косіором, членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів УСРР Власом Чубарем та членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК КП(б)У Менделем Хатаєвичем - геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.