Вчені виявили у храмів стародавніх індіанців майя цікаву архітектурну особливість. Задовго до появи сучасних акустичних засобів перші мешканці Південної Америки будували будівлі такої конфігурації, яка перетворювала їх на гігантські підсилювачі звуку, причому, знаходячись усередині ансамблю будівель було практично неможливо визначити, де саме знаходиться оратор, кажуть вчені.

"Підсилювачами були самі будівлі. Можливо, що їхня акустика навмисно посилювалася за рахунок використання спеціального покриття. Дослідження матеріалу, яким покривалися ці будівлі, свідчать про те, що матеріал чудово відбиває звук", - говорить керівник досліджень археолог Франциска Залакетт з Національного незалежного інституту Мехіко, передає CyberSecurity.ru.

Храми, точніше їхні фрагменти, розташовані в стародавньому місті майя Паленке в центральній частині Мексики, були не тільки місцем здійснення релігійних обрядів, але і місцем публічних звернень до жителів. Конструкція цих храмів така, що вони можуть поширювати звук далеко за свої межі, розповідає Залакетт.

Мексиканські вчені не так давно виявили, що північна група храмів в Паленке була побудована приблизно в 600 році нашої ери і вона дуже добра для проектування звуку, зокрема людського голосу, а також звуків, музичних інструментів.

Відомо, що майя знали безліч музичних інструментів, зокрема виробляли їх з дерева і каменя, черепів і рогів тварин; уміли виробляти різні свистки з черепашок і різні складніші духові інструменти.

При дослідженні будівель археологи виявили так звані акустичні кімнати, які дозволяли священикам і виконавцям транслювати свої звернення і співи на всю площу.

Мексиканські дослідники говорять, що племена майя проводили суспільні обряди не тільки з релігійних приводів, але і на честь військових парадів, на честь божеств, хорошого урожаю і так далі.

Сучасні учені розповідають, що провели звуковимірювальні досліди і дійшли до висновку, що на майданчиках, створених по особливій конструкції, звуки були чутні для всіх з відстані близько сотні метрів.

Разом з тим, археологи говорять, що майя були не єдиними, хто використовував архітектуру для управління звуком. У перуанських Андах індіанці використовували кам'янисті лабіринти для дезорієнтації людей.

Так, під 3000-річним церемоніальним центром Чавін-де-уантар, побудованим ще до інків, був знайдений комплекс підземних приміщень приблизно в півтора кілометри завдовжки, зв'язаних повітровідводами. При розкопках так званої Галереї Лабіринтів дослідники помітили, що самі галереї створювали акустичні фокуси з людським голосом і звуками.

"Тут якщо ви заходите в Галерею і чуєте звук, то він міняється з тим, як ви йдете по приміщенню", - говорить археолог Джон Рік.

Відзначимо, що кілька років тому учені виявили, що майя прорили систему підземних лабіринтів під трьома країнами.