Уряд України має намір обмежити експорт зерна до кінця 2010 року для забезпечення продовольчої безпеки країни шляхом квотування сумарним обсягом 2,5 млн тонн. Про це повідомив сьогодні, 17 серпня, на нараді з представниками Українського аграрного союзу міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, передає "Інтерфакс-Україна".

"Завтра Кабінет міністрів розглядає питання про обсяги квот, узгоджених із зернотрейдерами. Пропонуємо дати можливість (експортувати) 2,5 млн тонн до кінця року", - сказав він.

Він уточнив, що додатково буде відпущено 1 млн тонн зерна, що вже перебуває в портах, і квотування не стосуватиметься кукурудзи.

За його словами, пропонується встановити квоту на експорт ячменю на рівні 1 млн тонн, пшениці - 1,5 млн тонн. Крім того, буде ще й додаткова деталізація з фуражної і продовольчої груп.

Міністр зазначив, що датою початку квотування запропоновано встановити 1 вересня поточного року. Він також повідомив, що з початку поточного маркетингового року (з 1 липня по 16 серпня) вже експортовано 2,69 млн тонн зерна, зокрема 1,2 млн тонн ячменю і 1,1 млн тонн пшениці.

Раніше стало відомо, що Мінагрополітики і зернотрейдери домовилися про спільні дії. Міністерство запропонує Кабінету міністрів запровадити квоти на експорт збіжжя з України. Це дозволить зменшити ціни на внутрішньому ринку і створити урядовий запас пшениці. Проте може обернутися збитками для операторів ринку, вважають експерти.

У понеділок, 9 серпня, на засіданні Української зернової асоціації (УЗА) найбільші зерноторговельні компанії країни ухвалили рішення запропонувати урядові запровадити повну заборону на експорт пшениці з України. Президент УЗА Володимир Клименко повідомив, що така заборона дасть змогу зупинити різке зростання цін на пшеницю (за останні два місяці - на 300-400 грн/т) і уникнути підвищення цін на хліб, підкресливши, що експортери виконуватимуть рішення уряду.

Зернотрейдери зацікавлені у запровадженні тимчасової заборони, оскільки це дозволить їм розраховувати на автоматичну ліквідацію контрактів з контрагентами у зв'язку з форс-мажорними обставинами. Більшість учасників ринку в червні уклали контракти за дуже низькими цінами і тепер не можуть виконати свої зобов'язання.

Як стало відомо, Мінагрополітики не підтримало ідею УЗА. "На зустрічі зі мною представники зернової асоціації виступили з ініціативою заборони на експорт пшениці. Я вважаю такий захід неефективним і запропонував їм розглянути варіант квотування експорту", - розповів міністр агрополітики Микола Присяжнюк. За його словами, сторони дійшли згоди, і питання впровадження квот на експорт всіх видів зернових буде розглянуто в Кабміні.

Квотування дозволить Україні зберегти присутність на світовому ринку зерна, допоможе уникнути "надуманого" ажіотажу і подорожчання хліба, уточнив Присяжнюк: "За допомогою постанов уряд зможе гнучко збільшувати або зменшувати розмір квот, скасовувати їх залежно від ситуації". Через несприятливі погодні умови Мінагрополітики понизило прогноз урожаю зернових в нинішньому році з 42 млн т до 40-40,8 млн т.

Проти запровадження повної заборони експорту пшениці виступає Світовий банк (СБ) , заявила директор СБ Нгозі Оконджо-Івеала. До того ж це суперечить положенням Конвенції про торгівлю зерном, до якої Україна приєдналася з 8 серпня, кажуть учасники ринку.

7 серпня віце-прем`єр-міністр Віктор Слаута доручив Міністерству економіки проаналізувати цінову ситуацію на ринку зерна і спрогнозувати її розвиток. Таке доручення Слаута дав на нараді, присвяченій забезпеченню стабільного функціонування продовольчих ринків і недопущенню безпідставного зростання цін на продовольство.

Застосування санкцій до України через обмеження експорту зерна невигідно СОТ

Можливі розгляди з Україною в рамках Світової організації торгівлі у разі запровадження країною обмежень на експорт зерна, зважаючи на тривалість процесу, не вигідні з погляду прямого фінансового зиску для членів СОТ, вважає партнер Міжнародної юридичної групи AstapovLawyers Олег Мальський.

"Цілком логічно припустити, що річні зусилля і витрати на судовий процес не дадуть прямого фінансового зиску для будь-якої з країн-членів СОТ", - сказав він, коментуючи заяву заступника міністра економіки Валерія П'ятницького про те, що Мінекономіки не чекає санкцій СОТ до України у разі обмеження нею експорту зерна.

Мальський зазначив, що навіть у разі початку справи проти України будь-яка з країн-членів СОТ у кращому разі може досягти результату через рік або півтора.

Крім того, за словами юриста, попри несхвалення з боку СОТ запровадження подібних заборон, виключення з даного правила все ж існують.

"Наприклад, експортні квоти можуть бути запроваджені країною, якщо вони вводяться на певний час з метою запобігання відтоку продуктів з країни під час їх нестачі або з метою забезпечення продовольчої безпеки країни", - сказав він.

Крім того, як зазначив Мальський, іноді заборона чи обмеження експорту може запроваджуватися з метою регулювання стандартів, класифікації товарів, а також їх продажу в міжнародній торгівлі.

"Враховуючи дані винятки, цілком можна припустити, що країнам-членам СОТ буде складно довести, що обмеження, що їх вводить Україна, суперечать її законодавству", - сказав він.

Водночас, за словами Мальського, оскільки у СОТ відсутній механізм компенсації збитків, підсумком розгляду справи стане приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ, тобто відмова від даної заборони.

"Враховуючи все це, справді не варто чекати санкцій з боку СОТ як організації і з боку країн-членів, можливо, за винятком деяких загальних коментарів і листів з проханням дотримуватися тих рамок, які вказані щодо винятків із загального правила", - резюмував Мальський.