Українська влада та представники бізнесу блокують експорт зернових з України. Як випливає з внутрішнього листування Держмитниці і її регіональних підрозділів, експортувати збіжжя з країни хоч і не заборонено, але практично неможливо. Тим часом, як стало відомо, у вільному вивозі пшениці з країни зараз не зацікавлені і самі учасники ринку.

Про блокування експорту зернових з українських портів стало відомо із заяв учасників ринку наприкінці липня. Влада відреагувала на це миттєво. 2 серпня віце-прем'єр Сергій Тігіпко звинуватив у затримках постачань Державну митну службу, пообіцявши вимагати покарання чиновників, "дії яких призводять до збитків бізнесу і держави".

Втім, ситуація відтоді мало змінилася. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко вчора повідомив, що в портах досі залишаються заблокованими 80% зернових і лише 20% "незрозуміло яким чином вивезені", а Держмитниця, як і раніше, звинувачує всі без винятку компанії в завищенні параметрів якості зерна для збільшення обсягу відшкодування ПДВ, але "ще жодного разу провина компаній не була доведена". При цьому в Мінагрополітики вчора заявили, що не бачать причин перевіряти експортерів, оскільки з цим завданням добре справляються зернові інспекції.

За даними учасників ринку, зараз в українських портах пришвартовано шість суден з пшеницею, зафрахтованих компаніями Alfred C.Toepfer, "Кернел", а також дочірньою структурою Glencore International - компанією "Сарна".

"Наше судно стоїть десять днів в Севастопольському морському порту, і ми вже платимо штраф за простій. Митне оформлення призначеного для перевезення на ньому зерна завершити не вдається, через те що ще не отримані результати аналізів, які проводяться за новими вимогами Держмитслужби, - на відповідність зерна митному коду, за яким воно вивозиться", - розповів директор компанії "Сарна" Микола Петрик. Отримати коментарі в Alfred C.Toepfer і "Кернел" вчора не вдалося.

Вчора на зустрічі з генпрокурором Олександром Медведьком президент Віктор Янукович підкреслив важливість недопущення випадків експортування зернотрейдерами зерна, що не відповідає вказаному в супровідних документах класу для повернення завищених сум ПДВ. Як пояснили в прес-службі Держмитниці, відомство здійснює додатковий контроль над якістю зерна.

У листі начальника департаменту аналітичної роботи, управління ризиками і аудиту Віталія Лисого головам регіональних підрозділів від 27 липня йдеться, що оформлення експорту зернових має здійснюватися з обов'язковим залученням співробітників підрозділів боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил. Також повинні відбиратися зразки і проби зернових для спрямування на судову експертизу. "Завершення оформлення має здійснюватися виключно після експертизи і узгодження з департаментом", - йдеться в листі.

У Держмитниці підкреслюють, що право брати зразки для дослідження закріплене в ст.75 Митного кодексу, що вже дозволило виявити перші порушення. Зокрема, компанія Alfred C.Toepfer надала недостовірну інформацію про якість зерна при оформленні експорту в обсязі 5,5 тис т. "Складено протокол про порушення митних правил, почато виробництво. Таким чином Держмитниця запобігла черговій спробі експорту продукції за завищеною ціною, що не відповідає якості, з метою можливого незаконного відшкодування ПДВ", - резюмували в Держмитниці.

На затримки постачань могла вплинути ситуація на зерновому ринку. Хоча, за даними джерела в Мінагрополітики, уряд ще й тепер очікує урожаю зерна на рівні 40-42 млн т, а перехідні залишки становлять 5,4-5,8 млн т, купити його до Аграрного фонду (АФ) проблематично. Голова АФ Олександр Маринець говорить, що зараз до фонду закуплено тільки 40 тис т пшениці нового урожаю із запланованих 4-4,5 млн т зернових, і АФ не може конкурувати із зернотрейдерами: "Агрофонд забезпечений фінансовими коштами в повному обсязі, але йому складно наздогнати трейдерів, які можуть міняти ціни кожну годину, тоді як він обмежений вимогою купувати зерно за ціною, що склалася на Аграрній біржі за три останні торгові сесії". Крім того, за словами Маринця, у будь-якому випадку АФ не може купувати зерно за ціною, вищою за максимальну. "В окремих районах, особливо в близьких до портів, ринкові ціни перевищують максимальні", - зазначає він.

На думку партнера Astapov Lawyers Андрія Астапова, уряд не йде на пряму заборону експорту через можливі санкції з боку СОТ. "Але при цьому він ставить зернотрейдерів в складну ситуацію. З одного боку, вони не можуть виконати контракти з причин, що від них не залежать, а з іншого - не можуть їх розірвати, тому що де-факто заборони, а значить, і форс-мажору, немає. У цій ситуації їм буде складно уникнути санкцій з боку їхніх контрагентів на світовому ринку", - каже Астапов.

Як розповіли учасники ринку, штрафні санкції з боку покупців зазвичай розраховуються як різниця між цінами на світовому ринку на момент укладення контракту і на момент його розриву. Минулої п'ятниці пшениця на товарній біржі Чикаго торгувалася за ціною 281,5 дол/т, а ще 7 червня на цій же біржі вона коштувала 165 дол/т.

Найкращим виходом з ситуації, що склалася, зернотрейдери вважають, хоч як це дивно, запровадження повної тимчасової заборони на експорт пшениці з України. За словами високопоставленого менеджера великої зерноторговельної компанії, вчора це питання обговорювалося на нараді в Українській зерновій асоціації: "За її підсумками було ухвалено рішення запропонувати уряду підписати меморандум, що припускає запровадження такого заходу". Співрозмовник також повідомив, що зернотрейдери не проти тимчасово вийти з перегрітого ринку пшениці в Україні, дозволивши державі сформувати достатні запаси в держрезерві.

Ще один представник зернової компанії, що побажав залишитися неназваним, пояснив, що в червні багато учасників ринку уклали контракти за дуже низькими цінами і тепер не можуть виконати свої зобов'язання: "У разі запровадження заборони зернотрейдери зможуть розраховувати на те, що контракти з ними будуть автоматично анульовані у зв'язку з форс-мажором, а після - переукладені за новими цінами".