У Берліні вручені призи європейського кіно, які щороку присуджує Євроакадемія: два головних з них вирушили до Данії. Інтригу конкурсу склало протистояння двох фільмів з цієї країни. Європейським фільмом року визнано "Меланхолію" Ларса фон Трієра, європейським режисером року - його співвітчизницю Сюзанну Бієр, постановницю картини "Помста", повідомляє "КоммерсантЪ-Украина".

Всупереч наріканням про занепад європейського кіно (у контексті регресу самої Європи), цього року воно було представлено цілком гідно. Серед номінантів опинилися такі відомі режисери, як Акі Каурісмякі і Бела Тарр зі своїми новими прекрасними роботами (вони, втім, залишилися без нагород), а також брати Жан-П'єр і Люк Дарденни, чий "Хлопчик з велосипедом" нагороджений призом за найкращий сценарій.

Мало того, у конкурсі опинилися "Король говорить!" Тома Хупера, фаворит торішніх оскарівських перегонів, і "Артист" Мішеля Хазанавічюса, на якого нещодавно посипався дощ призів від американських кінокритиків. Але в Європі "Артиста" нагородили тільки за музику, а "Короля" - мабуть, вважаючи, що він і так в золоті і до того ж не зовсім європейський, - обмежили призами за найкращий монтаж і найкращого актора: звісно, ним став Колін Ферт.

Найсильнішим його суперником у списку номінантів був Мішель Пікколі з фільму "У нас є тато", але французького ветерана фактично вивели з конкурсу, нагородивши спеціальним призом за внесок у кінематограф.

Сенсацією стало рішення євроакадеміків віддати найголовнішу нагороду Ларсу фон Трієру, який, незважаючи на зрілий вік, і досі виступає як невиправний "анфан терібль" європейського кіноістеблішменту. У цьому році він відзначився у Каннах скандальними репліками на прес-конференції, які були інтерпретовані як вираження симпатій до нацизму, і отримав титул персони нон ґрата.

У Франції на нього навіть завели кримінальну справу, у відповідь він назвав французів "справжніми нацистами". Данський режисер намагається тепер зовсім не світитися на публіці, щоб не ляпнути знову щось зайве, не з'явився він і на церемонію вручення європриза (нагороду прийняла його дружина Бенте Фрог). Можливо, саме його відсутність влаштувала Європейську кіноакадемію, яка вирішила проявити благородство і підтримати генія, що спіткнувся. Крім титулу найкращого фільму року "Меланхолія" отримала призи за роботу оператоа і художника.

Пікантність ситуації в тому, що другу за значенням нагороду - "Європейський режисер року" - отримала Сюзанна Бієр, та сама співвітчизниця Трієра, що стала об'єктом однієї з його неполіткоректних реплік ("Я не проти євреїв, але коли я зустрів Сюзанну Бієр...").

Трієр, звичайно, сказонув зайвого, але його роздратування можна зрозуміти. Режисера, який підняв на своїх плечах данське кінокоролівство і зробив його одним з найпотужніших у Європі, за океаном дискримінують: його фільми не проходять в Америці і не висувають на "Оскар". Зате Сюзанна Бієр робить там успішну кар'єру, а правильна, політкоректна і абсолютно посередня "Помста" заохочується "Оскаром" як найкращий іноземний фільм.

Своїм соломоновим рішенням європейські академіки хочуть сказати: "Ми - за високе мистецтво, тому нагороджуємо "Меланхолію". Але ми все одно не прощаємо Трієру його витівки і ось, в піку йому, призначаємо кращим режисером ображену Сюзанну Бієр". Виглядає ця комбінація просто смішно, адже в режисерській номінації зустрілися Трієр, Каурісмякі, Тарр і Дарденни. Перемога над ними всіма Сюзанни Бієр може переконати тільки тих, хто любить інтриги, а не мистецтво.

На цьому тлі розподіл решти нагород вже не здається принципово важливим, хоча й у ньому виявляються, м'яко кажучи, суперечливі рішення, а то й очевидні безглуздості. Так, актрисою року обрано Тільду Свінтон за роль нещасної матері малолітнього злочинця у фільмі "Щось не так з Кевіном".

Не вміючи грати погано, британська актриса повторює прийоми, багато разів відпрацьовані в набагато органічніших втіленнях. Треба сказати, що всі її суперниці по цій номінації - Кірстен Данст і Шарлотта Гензбур з "Меланхолії", Сесіль де Франс з "Хлопчика з велосипедом" і Надія Маркіна з "Олени" - зіграли свої ролі цікавіше.

У номінації за найкращий документальний фільм нагорода була практично вирішена: її отримав Вім Вендерс, один із засновників Євроакадемії, за свою найуспішнішу роботу останніх років - "Піну".

Нагадаємо, що торік на нагороду Європейської кіноакадемія претендував фільм українця Сергія Лозниці "Щастя моє" (Україна - Німеччина - Нідерланди).

Довідка

Європейська кіноакадемія (European Film Academy, скорочено EFA) - впливова громадська організація, яка налічує близько 2000 членів, об'єднаних спільною метою просування європейського кіно.

Кінофорум, організований у 1988 році з ініціативи Інгмара Бергмана, заснував кінопремію European Film Awards, яка проводиться в Берліні кожен непарний рік, у парних роках церемонія нагородження проходить у різних європейських містах.