Дослідники з Університетського коледжу Лондона (UCL) помітили поруч з білим карликом кільце планетарних уламків. Можливо, вони вказують на сусідню планету в зоні проживання. Об’єкт потенційно придатний для життя, там може існувати вода.

Білий карлик – це останній етап життя зірки, вона настає, коли космічне тіло вичерпало все водневе паливо. Об’єкт руйнується під дією своєї ж сили тяжіння і поглинає довколишні планети. Вчені уточнюють, що майже всі зірки, включаючи Сонце, в результаті перетворяться на білих карликів. Але про їх планетарні системи відомо дуже мало.

У дослідженні, опублікованому журналом Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, вказується, що міжнародна група вчених виміряла світло від білого карлика WD1054–226 в Чумацькому Шляху. Вони використовували дані наземних і космічних телескопів.

Астрономи спостерігали за WD1054-226, який знаходився на відстані 117 світлових років. Вони реєстрували зміни в його світінні протягом 18 ночей за допомогою високошвидкісної камери ULTRACAM. Вона встановлена на 3,5-метровому телескопі нової технології ESO (NTT) в Лас-Вегасі. Щоб краще інтерпретувати зміни, дослідники також вивчили дані з супутника НАСА Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS). Це дозволило дослідникам підтвердити, що планетарні структури мають 25-годинну орбіту.

Вони з’ясували, що світло від WD1054-226 завжди було затемнене величезними хмарами орбітального матеріалу, що проходить перед ним. На це вказує кільце планетарних уламків, що обертаються навколо Землі.

Ці затемнення відбуваються кожні 23 хвилини і відповідають 65 рівномірно розташованим хмарам планетарного сміття, які здійснюють оборот навколо зірки за 25 годин. Вчені припускають, що така точність утримується завдяки гравітаційному впливу сусідньої планети.

“Можливість наявності планети в населеній зоні хвилююча і несподівана, ми її не шукали. Але важливо мати на увазі, що для підтвердження присутності планети потрібно більше доказів. Ми не можемо побачити планету безпосередньо, тому підтвердження можна отримати шляхом порівняння комп’ютерних моделей з подальшими спостереженнями за зіркою і орбітальним сміттям”, – повідомив провідний автор і професор Джей Фаріхі.

Астрономам важко виявити планети, які обертаються навколо білих карликів, тому що ці зірки набагато слабкіші, ніж зірки головної послідовності (наприклад, Сонце і Кассіопея). Поки астрономи знайшли лише попередні докази того, що газовий гігант (як Юпітер) обертається навколо білого карлика.

“Оскільки Сонце через кілька мільярдів років стане білим карликом, це дослідження дозволяє зазирнути в майбутнє нашої Сонячної системи”, – додав професор Фаріхі.