Експерти називають схему використання компроматів одним із важелів впливу в українській політиці сьогодні. Так, наприклад, за екс-генералом МВС Олексієм Пукачем закріпилася стійка репутація козирного валета ще з часів Леоніда Кучми. Як відзначає Відголос, після арешту він і поготів став публічним страховищем у політичних іграх у Верховній Раді і не тільки.

"Якщо Литвин відчуває свою непричетність до справи Гонгадзе, то він не буде піддаватися цьому тиску. А якщо раптом ми побачимо, що він змінив погляди щодо дати і системи проведення виборів до місцевих рад, то тоді він продемонструє зворотне", - зазначив політолог Володимир Поляков.

На початку серпня у голови Верховної Ради України Володимира Литвина відбулася очна ставка із затриманим колишнім генералом МВС Олексієм Пукачем, якого звинувачують у ліквідації журналіста Георгія Гонгадзе.

Із Пукачем Литвин зустрівся в будівлі Головного слідчого управління, а перед цим спікера ще окремо допитали у приміщенні парламенту. Слідчі дії перенесли в Раду на особисте прохання її голови.

"За Ющенка цим чинником (справою Гонгадзе – ред.) тиснули на Литвина, щоб розвалити коаліцію більшості Тимошенко. За Януковича цю справу використовують теж як інструмент впливу на Литвина, щоб зробити його більш слухняним і покірним. Я не виключаю, що такий тиск на спікера здійснювався і тоді, коли в антиконституційний спосіб створювалася більшість Азарова – Януковича", - каже політолог Олексій Гарань.

На думку політичного експерта Володимира Цибулька, екс-генерал МВС став "паличкою-виручалочкою" для влади. "Янукович виявився тим самим Ющенком у плані маніпулювання кримінальним інструментарієм. Фактично виходить, що Пукача використовують як засіб тиску на тих чи інших політиків," - вважає політолог.

А на думку політолога Сергія Тарана, Генпрокуратура давно є "політичним органом, який час від часу здійснює тиск на опозиційних політиків, а не тільки на члена своєї коаліції Литвина".

"У ЗМІ циркулювали чутки, що нібито у свідченнях Пукача згадується голова Верховної Ради. Напевно, було доцільно його допитати", - говорить юрист і депутат Сергій Власенко (фракція БЮТ). З іншого боку, на його думку, сьогодні після смерті колишнього міністра МВС Юрія Кравченка і генерала Едуарда Фере ланцюжок від Литвина до Пукача простежити і довести юридично неможливо.

Інший "бютівець" Володимир Бондаренко заявляє, що ця тема, яка часто з'являється перед виборами, "використовується не тільки проти Литвина". "От, наприклад, свідчення екс-судді Зварича вигідно застосовуються проти голови Верховного суду Василя Онопенка, який виступив проти судової реформи. У майбутньому використання цього механізму проти політичних опонентів ми ще побачимо не раз," - сказав він.

Генерал міліції, депутат фракції НУ-НС Геннадій Москаль вважає, що в подальшому той-таки Пукач може заявити на кого завгодно. "Одне можна сказати точно: якщо владі знадобиться, Пукач заявить, що зустрічався і з Тимошенко, і з Тігіпком. Доведеться останнім ходити на очні ставки і доводити, що вони генерала знати не знають. Наступним може бути будь-хто, на кого вкажуть правителі", - сказав Москаль.

На початку серпня Пукач повідомив, що наказ вбити Гонгадзе йому віддав особисто Юрій Кравченко і він був особисто представлений Литвину (тоді голові Адміністрації президента) через кілька днів після злочину. Це нібито сталося випадково, коли Литвин заїхав провідати Кравченка в його кабінеті.

Пукач заявив, що наказ відрізати голову і перепоховати тіло Гонгадзе він отримав на другий день після цих подій у кабінеті Кравченка, щоб замести сліди, але він, Пукач, злякався, що стане крайнім, і підкинув у могилу прикраси Георгія.

Обвинуваченого в організації вбивства Гонгадзе Пукача було затримано 21 липня 2009 року в одному із сіл Чуднівського району Житомирської області.

Наприкінці червня генеральний прокурор України Олександр Медведько заявив, що розслідування кримінальної справи за фактом убивства журналіста Георгія Гонгадзе буде завершено у липні-серпні цього року.