Науковцями Європейського центру ядерних досліджень (CERN) у вівторок після двох невдалих спроб таки вдалося успішно розпочати серію досліджень на Великому адронному колайдері (ВАК) і зафіксувати перші зіткнення жмутів протонів на високій швидкості.

Заряджені частки, циркулюючи в обох напрямках 27-кілометрового тунелю колайдера, зіштовхнулися у вівторок вдень на рекордній енергії 7 тераелектронвольт. Така енергія втричі перевищує попередні показники.

Зафіксовані зіткнення жмутів протонів фактично поклали старт програмі фізичних досліджень на прискорювачі вартістю 10 млрд франків (9 млрд доларів), встановленому на 100-метровій глибині на кордоні Швейцарії і Франції. Як стало відомо, співробітники CERN в головній контрольній кімнаті вітали це досягнення оплесками.

Отож дворічний сеанс набору статистики на сумарній енергії 7 тераелектронвольт успішно розпочався. Науковці проведуть цей сеанс на половині проектної енергії ВАК, що становить 14 тераелектронвольт. Після аварії учені побоюються використовувати всю потужність ВАК, і до кінця 2011 року прилад працюватиме на половинній енергії.

Фізики сподіваються провести експерименти, які дадуть нові знання про будову матерії. За допомогою ВАК науковці спробують виявити "бозон Хіггса", який, ймовірно, допоможе розкрити таємниці походження Всесвіту. Всі зусилля будуть спрямовані на відтворення умов, що існували 13 мільярдів років тому в перші секунди після Великого вибуху, який уможливив виникнення Всесвіту.

Зокрема, на колайдері досліджуватиметься кварк-глюонна плазма, яка має виникати під час зіткнення іонів свинцю, що розганяють в прискорювачі. На думку науковців, саме такий стан був в перші миті після Великого вибуху.

"Бозон Хіггса" названий на честь професора Пітера Хіггса, який в 1964 році розробив гіпотезу про існування цієї "божественної частинки". Згідно з його гіпотезою, Всесвіт пронизаний незримим полем, що складається з бозонів - частинок, за допомогою яких матерія отримує масу і форму. Коли елементарні частинки рухаються крізь це поле, бозони ніби "прилипають" до деяких з них, збільшуючи масу, іншим же дозволяють вільно летіти.

За допомогою ВАК науковці також торкнуться проблеми антиматерії - спробують відповісти на запитання, чому антиматерії у Всесвіті немає, попри те, що у момент Великого вибуху виникла однакова кількість матерії і антиматерії.

Як стало відомо, дві невдалі спроби запуску ВАК на високій швидкості пояснювалися зовнішніми чинниками. Як заявив керівник міжнародного експерименту LHCB (The Large Hadron Collider Beauty experiment) Андрій Голутвін, проблеми були пов'язані не з CERN - їх викликав невеликий збій в енергосистемі Женеви.

Створення установки почалося наприкінці 1990-х років, а у вересні 2008-го його урочисто запустили: фізики успішно провели жмутки протонів в обох напрямках, проте вже за тиждень на прискорювачі сталася аварія, пов'язана з виходом одного з магнітів з надпровідного стану.

Ремонт колайдера та його модернізація, зокрема, встановлення системи QPS для захисту від повторення подібних аварій, зайняли понад 14 місяців і коштували 40 мільйонів доларів.