Блок прем'єр-міністра Іраку "Держава закону" готується оголосити перемогу в Багдаді і південних провінціях країни. Член керівництва Партії ісламського заклику ("Ад-Даава") Хейдар аль-Абаді заявив супутниковому телеканалу "Аль-Джазіра", що прихильники Нурі аль-Малікі, згідно з попередніми підсумками голосування, ведуть перед у 10 з 18 провінцій, передає ИТАР-ТАСС.

За його відомостями, Іракська національна коаліція, яку очолює лідер ВІІР Аммар аль-Хакім, "йде врівень" з блоком прем'єра в шиїтських округах.

На третьому місці - ліберально-патріотичний блок "Аль-Іракія", що запропонував виборцям платформу відродження світської держави. Блок очолює екс-прем'єр Айяд Алауї, який керував перехідним урядом після повалення режиму Саддама Хусейна. Алауї у минулому був членом партії "Баас" і виступає проти переслідування колишньої панівної партії, яка досі зберігає популярність серед сунітів.

Помічник Алауї Таїр ан-Накіб заявив, що "картина голосування в цілому поки що неясна", проте перевага блоку "Аль-Іракія" в сунітських округах - на півночі й заході Іраку - очевидна.

За його словами, Алауї і віце-президент Тарек аль-Хашимі забезпечили собі підтримку від 60% до 90% голосів у чотирьох сунітських провінціях. Такий успіх "Аль-Іракія" став сенсацією парламентських виборів.

Разом з тим, за відомостями джерел у правоохоронних органах, у низці місць помічені запеклі сутички між прихильниками Алауї і аль-Малікі. Влада прагне не випустити ситуацію з-під контролю.

Міжконфесійну напруженість посилила заява, зроблена напередодні віце-президентом аль-Хашимі, який зажадав передачі посади глави держави представникові сунітів. В інтерв'ю супутниковому телеканалу "Аль-Джазіра" він підкреслив, що Ірак є "арабською країною та її президентом має бути араб".

Висловлювання аль-Хашимі стало сенсацією першого дня після загальних виборів. Курдські партії насторожилися, розцінивши цю заяву як "прояв шовінізму" і "небезпечний виклик наявному статус-кво".

Посаду глави держави на даний момент обіймає Джаляль Талабані - лідер Патріотичного союзу Курдистану (ПСК). Аль-Хашимі порадив йому "вийти на пенсію і почати писати мемуари".

В автономному Курдистані традиційному тандему ПСК з Демократичною партією Курдистану на чолі з Масудом Барзані кинув виклик "Рух за зміни", в який об'єдналися прозахідні ліберали.

Газета "Аш-Шарк аль-Аусат" назвала, крім аль-Малікі та Алауї, ще чотирьох можливих кандидатів на пост майбутнього прем'єра Іраку. Це міністр фінансів Бакер Джабер, міністр внутрішніх справ Джавад аль-Булані , віце-президент Адель Абдель Махді - один із лідерів ВІІР, колишній віце-прем'єр Ахмед Чалябі.

Усі кандидати належать до шиїтської громади - найчисельнішої в Іраку.

Тимчасом активність громадян Іраку на парламентських виборах, які відбулися Ед Мелкерт під час відео-конференції між Багдадом і штаб-квартирою організації в Нью-Йорку. минулими вихідними, перевищила очікування, бо явка на ділянки становила 62,3% виборців. Про це повідомив журналістам глава Місії ООН зі сприяння Іраку (МООНСІ)

Головною новиною, яку принесли парламентські вибори в Іраку, наразі став той факт, що шиїти та суніти брали участь в них однаково активно, передає Бі-Бі-Сі.

Раніше існували побоювання, що суніти, які були при Саддамі привілейованою меншістю, можуть проігнорувати голосування, як вони здебільшого і вчинили в ході попередніх виборів у грудні 2005 року.

На півночі країни, де живуть курди, явка сягнула 80%.

У 2005 році на виборчі дільниці прийшли близько 75% громадян Іраку.

Головною причиною зниження явки спостерігачі вважають насильство і погрози з боку радикалів. Тим не менше, зірвати вибори, як вони погрожували напередодні, бойовикам не вдалося.

"Явка становила 62,3% виборців, і це вище за всі очікування. Це дуже добре. Ми вважаємо, що в неділю в Іраку був по-справжньому історичний день", - сказав Ед Мелкерт.

Факт проведення парламентських виборів в Іраку привітав генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. "Я вітаю всіх іракців, які у таких складних з погляду безпеки умовах реалізували своє конституційне право голосу", - сказав генсек ООН журналістам у понеділок у штаб-квартирі організації в Нью-Йорку.

У свою чергу, генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен у своїй заяві привітав уряд і народ Іраку з проведенням виборів 7 березня, повідомляє прес-служба альянсу. "Незважаючи на спроби екстремістів-зловмисників, ці вибори стали ще одним дуже важливим досягненням на шляху до повної демократії в Іраку", - йдеться в заяві Расмуссена.

Рада безпеки ООН також привітала парламентські вибори в Іраку й різко засудила спроби екстремістів зірвати їх шляхом терактів, йдеться в заяві голови Ради Безпеки для преси, схваленій в понеділок, передає РИА" Новости ".

Близько 19 мільйонів іракців мали обрати 325 депутатів національного парламенту. За мандати боролися близько 6200 кандидатів від 86 партій і груп.

Майже 500 кандидатів, здебільшого сунітів, попередньо були зняті з дистанції за колишній зв'язок із забороненою саддамівською партією "Баас".

Попри суворі заходи безпеки вибори були затьмарені вибухами, мінометними та ракетними обстрілами, які забрали життя 38 людей та призвели до поранення ще ста.

Як очікується, Незалежна вища виборча комісія (НВВК) оприлюднить перші попередні дані про голосування не раніше середини наступного тижня після обробки приблизно 30% бюлетенів.

Остаточні ж результати стануть відомі до кінця місяця. Після цього Верховний суд повинен буде їх затвердити, але доти має розглянути скарги про можливі порушення в ході голосування приблизно протягом місяця.

Як очікується, жодна партія не набере абсолютної більшості місць у парламенті, і країну чекають переговори про формування коаліційного уряду, які можуть тривати кілька місяців.

Командувач американськими військами в Іраку генерал Реймонд Од'єрно заявив, що "не бачить на горизонті будь-яких катастрофічних подій" і має намір строго виконувати раніше оголошений графік виведення військ з Іраку.

Згідно з укладеною в листопаді 2008 року американсько-іракською угодою, бойові частини США мають вирушити додому до 1 вересня 2010 року, а ті, що залишаться після цього - приблизно 50 тисяч вояків, - до кінця 2011 року.

Разом з тим, на думку Од'єрно, знадобиться ще 5-10 років, щоб з упевненістю сказати, став Ірак демократичною країною чи ні.