"Я потрапив під заборону Москви і пишаюся цим", - стверджує Джон Ю, фігурант російського "чорного списку". "Чиновники, що схвалювали тортури в Гуантанамо, чи не кращі за тюремників Магнітського", - полемізує юрист Браучлі. Дзеркальна відповідь Кремля ще раз висвітлила, що у США та Росії різні цінності, зазначає Le Monde: якщо для Вашингтона герой - борець з корупцією Магнітський, то для Москви герої - торговець зброєю Бут і наркоконтрабандист Ярошенко.

"У дитинстві хтось мріє виграти чемпіонат США з бейсболу, хтось - полетіти в космос, а я мріяв, щоб Москва оголосила мене персоною нон ґрата", - так починає статтю в The Wall Street Journal Джон Ю - юридичний радник міністерства юстиції США у 2001-2003 роках, один з фігурантів російського "списку Гуантанамо". "Колись Сталін удостоїв цієї честі Джорджа Кеннана, архітектора доктрини стримування часів холодної війни", - зауважує автор.

Ю пише: "Немає жодного морального знаку рівності між США і Росією в плані поводження з арештованими і ув'язненими. Навіть за версією російських чиновників, Магнітського тримали в поганих умовах, охоронці били його, йому за наявності серйозних проблем з жовчним міхуром і підшлунковою залозою відмовляли в медичній допомозі". Як зазначає Ю, в російських в'язницях взагалі "жахливі умови", а жорстоке поводження з ув'язненими - "буденна річ".

За його словами, адміністрація Буша, навпаки, завжди дотримувалася "статуту, який забороняє тортури" і "заборонила погане фізичне поводження із затриманими". Що ж до вотербордінгу, то цей метод не завдає фізичної шкоди і був дозволений, оскільки раніше використовувався при навчанні американських військових, йдеться в статті.

Ще важливіше те, пише Ю, що російські чиновники заарештували Магнітського, щоб придушити внутрішнє інакомислення та приховати корупцію і злодійство чиновників, тоді як влада США дозволили жорсткі методи ведення допитів з метою запобігти атаки на свою країну.

Для Росії справа Магнітського - крок до відновлення авторитаризму, а США прагнули захистити "ведучого поборника свободи і демократії" від фанатиків, підсумовує автор і радить США "проявляти рішучість на війні з терором і вірити у правоту своєї справи". Інакше Путін переможе США і демократичну свободу, йдеться в статті.

"Горщик над казаном сміється, а обидва чорні" - такий епіграф до статті про "війну списків" між Росією і США в The Huffington Post дає юрист Крістофер Браучлі.

Конгрес США обурився тим, як поводилися з Магнітським і схвалив "Закон Магнітського", пише Браучлі. Формально закон покликаний покарати російських чиновників, на яких Конгрес покладає відповідальність за те, як повелися з Магнітським. Автор коментує: "Цей закон не мав ніякого стосунку ні до верховенства закону, яке личить ув'язненим, яких утримують у Гуантанамо невизначений час, ні до тортур ув'язнених у тюрмах США, ні до того факту, що Магнітського протримали у в'язниці майже рік без суду".

У відповідь Росія заборонила в'їзд до Росії 18 американцям, яких визнала причетними до порушень прав людини, а також порушниками прав і свобод російських громадян.

На погляд автора, позиція Росії підкріплюється доповіддю Constitution Project Study від 16 квітня 2013 року. У доповіді сказано: "Незаперечно, що США застосовували практику тортур". Автор зазначає, що до російського списку включені колишній юридичний радник міністерства юстиції США Джон Ю ("упорядник службових записок, які виправдовували тортури") і Девід Еддінгтон - екс-керівник апарату віце-президента США Діка Чейні (він теж схвалював методи допитів, які в доповіді розцінені як тортури, пояснює автор).

Росія має рацію, якщо вона вважає, що ці люди - не кращі за тюремників Магнітського, пише Браучлі.

"Війна списків" між Росією і США показала, що у колишніх ворогів по холодній війні різні цінності. "Не дивно, що "перезавантаження" не прижилося", - пише московський кореспондент Le Monde.

Американці "вистрілили" першими, ухваливши в грудні 2012 року "Закон Магнітського". У "списку Магнітського" 18 осіб, яким відтепер заборонено в'їзд на територію США: 16 чиновників, причетних до загибелі юриста, а також передбачувані вбивці Пола Хлєбникова та Умара Ісраїлова, нагадує видання.

Москва опублікувала власний список, до якого увійшли два високопоставлених чиновники з адміністрації Джорджа Буша, колишні керівники в'язниці в Гуантанамо, а також судді і прокурори, котрі судили торговця зброєю Віктора Бута і льотчика, який перевозив наркотики, Костянтина Ярошенка. "Паритету дотримано", - іронізує Жего.

Російські дипломати цілком задоволені собою. Тим часом спецв'язниця в Гуантанамо "дуже схожа на "сортувальний табір" у Чорнокозові, створений російськими спецслужбами в 1999 році для боротьби з чеченськими повстанцями", йдеться в статті.

Наявна боротьба двох світоглядів, вважає Жего. Для Вашингтона герой - Сергій Магнітський, борець з корупцією, тому в американський список увійшли поліцейські, судді і чиновники, які посадити його у в'язницю. Для Москви ж герої - торговець зброєю Бут і наркоконтрабандист Ярошенко, тому судді, які винесли їм суворі обвинувальні вироки, відтепер персони нон ґрата на території Росії.

"Марно натискати на кнопку "перезавантаження", якщо жорсткі диски несумісні", - образно формулює журналістка. При цьому "співробітництво з головних стратегічних питань - Іран, Афганістан, ядерне роззброєння - ще можливе, якщо уникати питань про цінності", - підсумовує Жего.

Відносини Росії з Заходом знову різко псуються, констатують у статті для The International Herald Tribune відставні американські дипломати Деніс Корба, Вільям Кортні і Кеннет Яловітц. "Якщо Захід не розробить міцної і гнучкої стратегії щодо Росії, охолодження затягнеться", - переконані вони.

Що робити Заходу? Прагматичне співробітництво має тривати ("ослаблення ядерних ризиків, управління МКС, освоєння Арктики"), рекомендують автори і додають: "Західна підтримка безпеки російських сусідів знижує ризик дестабілізації, яку можуть викликати спроби Кремля вийти за кордон".

Ключове значення має підтримка прав людини і політичних свобод, продовжують автори. "Заходу слід викривати політичні показові процеси, знаходити оригінальні способи допомоги гнаним НКО і допомагати інтернет-користувачам обходити цензуру".

Захід повинен підтримувати міжнародні економічні зв'язки Росії, але на тих же умовах, що й для інших країн.

Отже, "Заходу слід поєднувати принциповість з реалізмом", роблять висновок ветерани дипломатії.

Переклад InoPressa