Західні ЗМІ називають нинішнього прем'єра Володимир Вічний. Новина про його повернення в крісло президента - на перших шпальтах всіх великих видань. Медведєв на з'їзді "ЄР", де було оголошено про рокіровку, мав жалюгідний вигляд і навіть не пояснив, чому 46-річний діючий чиновник, здоровий, не замішаний у скандалах, з пристойним послужним списком і ясним планом дій відмовляється балотуватися.

"Володимир повертається", - сповіщає в заголовку The Times, додаючи, що Путін може зберегти владу до 2024 року, коли йому буде 70. "Ніщо не могло б більш очевидно свідчити про неуспіх демократії в пострадянській Росії. Путінізм - це новий сталінізм", - заявляє газета.

Путін сказав, що домовленість про кандидатуру на пост президента було досягнуто кілька років тому. Тим самим він підкреслив свій "цинізм, зневагу до демократії і апетит до безсоромності", як пише видання, зауважуючи, що в порівнянні з ним "Сильвіо Берлусконі здається кокетливо-ухильним". Також його заяву підтвердило, що останні чотири роки були лише "спектаклем, покликаним обдурити світ і перетворити "перезавантаження" на фарс".

На погляд газети, більшість росіян не проти "монополізації влади Путіним". Але, "на відміну від російських виборців, іноземним інвесторам потрібні більш переконливі гарантії того, що їх не обдурять знову", - припускає видання.

"Російський корупціонізм" - такий заголовок обрала для редакційної статті Washington Post. "Путін вирішив, що йому хочеться знову стати президентом, і він ним стане", адже так, на думку газети, влаштована сучасна Росія. Це хороша звістка для Медведєва, якому, як вважає видання, більше підходить посада "другої людини в країні", а не першої особи.

"Але це погана новина для Обами, який багато вклав у взаємини з Медведєвим, сподіваючись, що той стане справжнім лідером", - пише газета. Це погана новина для Грузії та України. "І найгірша новина - для російського народу, який зіткнеться зі збереженням корупції та застою, можливо, до кінця днів президента, якщо Путін має намір, як Сталін, правити довічно", - підсумовує видання.

Путін багато в чому відродив радянську систему, але є ключова відмінність: "у радянських чиновників не було банківських рахунків у Швейцарії, особняків у Лондоні і вілл на Рив'єрі", - вважає видання.

Тепер інші держави можуть налагоджувати відносини з Росією, виходячи з її справжнього обличчя, йдеться в статті. Путін стане ухвалювати рішення, прораховуючи їхню корисність для себе самого і своєї кліки. При цьому, якщо США в політичному курсі врахують тему прав людини (приклад тому - законопроект сенатора Кардіна), це може вплинути на розрахунки Путіна, вважає видання.

"Володимир Вічний" - так називається редакційна стаття в Wall Street Journal. Кремль офіційно підтвердив, що мрії про демократію в Росії розвіялися, вважає газета. Зникла і надія, ніби Медведєв - потенційний незалежний реформатор.

Курс США на "перезавантаження" був покликаний зміцнити позиції Медведєва, але ніяк не вплинув на "розворот Росії в антидемократичному напрямку", пише видання.

Симптоматично і дещо несподівано, що про кандидатуру Путіна оголошено нині, а не після парламентських виборів, вважає газета. Схоже, він вважає за потрібне підтвердити повну владу над боярами і покінчити з невизначеністю.

"Політична система, аж так залежна від однієї конкретної особистості, нестабільна за самою своєю природою", - зазначає видання. Для справжніх реформ потрібно, щоб Путін допустив виникнення альтернативних центрів влади, але такі кроки - не у звичаях царів.

Британська Independent перефразовує назва відомого роману про короля Артура - "Президент минулого і майбутнього". "Що більше російське політичне життя намагається імітувати демократичний варіант, то більше залишається колишнім, хоч як це сумно", - зауважує газета.

За Путіна більшість росіян насолоджується соціальною стабільністю і зростанням рівня життя: поєднання, не характерне для попередніх режимів. Але повернення Путіна в президентське крісло розчаровує, вважає видання: "Росіяни стільки зазнали в останні десятиліття, що заслуговують чогось кращого, аніж повторення того ж самого".

"Путін голосує за повернення Путіна", - говорить заголовок Financial Times. Всі надії на перехід Росії до демократії закінчилися ось так.

Повернення Путіна на найвищу, згідно з конституцією, посаду "зберігає хоча б клаптик демократії", пише газета, пояснюючи, що Путін досі популярніший за Медведєва. "І все ж нове президентство Путіна - ризикований крок і рух назад", - зазначає видання: Медведєв обстоював політичну та економічну модернізацію, якої Росія гостро потребує, а путінська стабілізація "з часом перетворилася на гамівну сорочку, що сковує розвиток Росії".

Можливо, Путін зробить кроки до припущення конкуренції ідей і політичних курсів, боротиметься з корупцією тощо. "Але для цього довелося б демонтувати головні елементи системи, яку він встановив під час свого попереднього президентства", вважає газета.

"Повернення Путіна ускладнить і відносини Росії із Заходом", - продовжує видання. Наприклад, Вашингтону легше мати справу з Медведєвим, а Меркель у холодніших стосунках із Путіним, ніж з нинішнім президентом.

"Але якщо Путін відвернеться від внутрішніх реформ, то ризикує посіяти насіння власного краху", - застерігає видання. Молоде покоління росіян отримує новини з Інтернету, який в Росії не підлягає цензурі, на відміну від телебачення. Можливо, російський президент, як і його арабські колеги, спізнає на собі могутність соціальних мереж та вуличних акцій, припускає FT.

"Потьомкінський президент скоїв політичне самогубство", - пише оглядач The Times Тоні Хелпін. Другий день з'їзду партії "Єдина Росія" подарував видовище "дуже рідкісне, навіть безпрецедентне": Дмитро Медведєв "на очевидну радість Володимира Путіна" заявив про відсутність у нього президентських амбіцій "в обмін на втішний приз" - прем'єрське крісло. "У якій ще країні 46-річний діючий чиновник, здоровий, не замішаний у скандалах, з пристойним послужним списком і ясним планом дій на майбутнє відмовиться балотуватися на другий президентський термін, якщо це в принципі можливо?" - дивується журналіст. На його думку, "Медведєв мав жалюгідний вигляд".

Повернення Путіна в Кремль ставить перед Заходом дві основні проблеми, вважає Хелпін. По-перше, своє "перезавантаження" Обама будував "на особистих взаєминах з Медведєвим, одночасно намагаючись відтіснити Путіна", і тепер йому буде важче обґрунтувати свій курс перед Конгресом. "Крім того, Путін ясно продемонстрував США та ЄС, що він диктатор і його мало турбує підтримка навіть зовнішньої форми демократії, не кажучи вже про її суть... Він показав, що майбутні президентські вибори - фарс, якому не судилося здобути міжнародну легітимність. В останні місяці Захід, не криючись, кинув виклик правлінню авторитарних лідерів арабського світу. Як же йому доведеться висловитися з приводу повернення Путіна?"

"Хоча в останні кілька місяців стало очевидно, що Путін повернеться, ми знову примудрилися здивуватися, коли це відбулося", - пише на сторінках Foreign Policy Юлія Йоффе. Вона згадує "пророчий жарт" кінця 2007 року: "Росія, 2023. Путін і Медведєв сидять у когось з них на кухні, випивають і базікають про те та се." Слухай, - каже Путін. - Я знову заплутався. Хто з нас прем'єр-міністр, а хто президент?". - "Ти зараз, здається, президент", - відповідає Медведєв. - "Тоді твоя черга йти за пивом".

"З урахуванням схильності Путіна до жорстких заяв, що необов'язково супроводжуються великими справами, не кажучи вже про те, що багато що з нинішніх проблем Росії - корупція, кумівство, візантійська політика - вкоренилися в період його перебування при владі, Путін, схоже, віддасть перевагу перти напролом, зводячи зміни до мінімуму. Що, коли вдуматися, теж крок досить сміливий", - міркує журналістка.

Дехто передрікає нові від'їзди або виникнення верстви власників подвійного громадянства, маючи на увазі тих, у кого на наступні 12 років були інші плани, йдеться в статті. Іншим бачиться, як Медведєв на посаді прем'єр-міністра бере на себе провину за наступну хвилю кризи. Треті вважають, що Путін стане біля державного керма ще на кілька років, а потім піде дочасно.

"Хай як би там було, напевно можна сказати, що президентський пост - як не підкріплювала його деградація всіх інших інститутів протягом останнього десятиліття - втратив відчутну частину легітимності, - підсумовує Йоффе. - "Єдину Росію" на вибори тепер поведе Медведєв - людина, у якої щойно прилюдно відібрали верховну владу. Це, можливо, хороша новина для людей, які вважають "Єдину Росію" партією шахраїв і злодіїв, але в якому становищі опиняється Росія?"

"Думаю, ми будемо спостерігати занепад авторитету уряду, народ буде сприймати його як дурний, одіозний, і владі доведеться все більше покладатися на тих, хто зобов'язаний їй своїм багатством і статусом, - наводить видання думку політолога Гліба Павловського. - Сценарій цей нездоровий, але він буде з нами довгий час".

"Ласкаво просимо в "путляндію"! Тут президент стає прем'єром, а прем'єр - президентом, і на цьому чудові перетворення не закінчуються. Угода з обміну повноваженнями між Володимиром Путіним та Дмитром Медведєвим - це фарс", - пише оглядач SPIEGEL ONLINE Беньямін Біддер, порівнюючи "горду Росію" з феодальним князівством "на новий лад". "Медведєв, глава ядерної держави, головнокомандувач, якому підпорядковується мільйонна армія, на ділі виявився віртуальним президентом. Путін повернеться в Кремль після виборів у березні 2012 року". Багато експертів пророкують йому 12 років президентства.

Традиція "престолонаслідування" у новій і новітній російській історії сягає корінням у радянське минуле, продовжує оглядач. "Ця практика відбивала бажання еліти зберегти владу і частково відповідає прагненню громадян країни до стабільності". Метаморфози ж сучасного "політичного вічного двигуна" викликають збої в роботі вестибулярного апарату нормальних людей, іронізує Біддер.

Російський народ дав Путіну карт-бланш в управлінні державою - на знак подяки за те, що той подарував країні певну стабільність, пише автор статті. Путін і "його команда" хизуються тим, що підняли з колін Росію. "На ділі вони захопили її ніби розбійники, - вважає Біддер. - Суть російської конституції вихолощена і використовується новим феодальним режимом на чолі з князем Володимиром на свій розсуд. Хоч якими б незрілими і недосвідченими були демократичні інститути в Росії наприкінці 1990-х років, Путін остаточно позбавив їх споконвічної функції".

Редакція The Observer не здивована наміром Путіна балотуватися в президенти: "Насправді Путін, брутальний екс-співробітник КДБ, залишивши свій пост після двох термінів у 2008 році, нікуди і не йшов". "Хоча ніхто не заперечує, що він - або його партія "Єдина Росія" - здобули реальну популярність, ця підтримка була завойована за рахунок справжньої опозиції і вільних ЗМІ, які піддаються нападкам Путіна і його прибічників. Країна скочується від демократії назад до автократії. І це предмет для серйозного занепокоєння", - йдеться в коментарі.

Фарсом називає іспанська El País події на з'їзді провладної партії "Єдина Росія". "Непрезентабельні махінації, розіграні на з'їзді, посилають однозначний сигнал, що знищує надії на лібералізацію. Медведєв виявився даремним президентом, але чотири роки тому, засудивши "правовий нігілізм" і "вічну корупцію" в Росії, він пробудив сподівання на зміни, які могли б повести велику країну від авторитарної влади, слабких інститутів і посилення націоналізму. Повернення Путіна в президенти - це повернення на вихідні позиції", - нарікає видання.

Переклад InoPressa