За тиждень до річниці російсько-грузинської війни обстановка в спірному регіоні розпалена. Грузія звинувачує Росію в спробі "прихопити" стратегічно вигідний клаптик землі, Південна Осетія скаржиться на мінометний обстріл, Міноборони РФ погрожує застосуванням "усіх сил, що мають, і засобів". Торішній конфлікт продовжує відкидати "довгу тінь" на весь Кавказ і позначається на стосунках Москви з ЄС і США, пишуть світові ЗМІ.

Грузія звинуватила Росію в спробі захопити невелику ділянку додаткової території на кордоні з Південною Осетією, пише The New York Times . Шота Утіашвілі, представник міністерства внутрішніх справ Грузії, заявив, що російські розвідувальні групи увійшли до села Квеши в спірному регіоні з метою посунути кордон на декілька сотень метрів, до стратегічно вигідної позиції.

Представник місії спостерігачів Євросоюзу Стів Берд повідомив, що патрулі в Квеши не виявили жодних підозрілих ознак, і додав, що суперечки щодо точного розташування кордону Південної Осетії ведуться постійно і "в цілому картина стає більш напруженою з наближенням до річниці" війни.

Росія в суботу звинуватила Грузію в мінометному обстрілі Південної Осетії і попередила, що застосує "всі наявні сили і засоби" для захисту сепаратистської території, пише The Washington Post . Грузія назвала ствердження Росії "безпідставними і недостовірними", заявивши, що вони направлені на "подальшу дестабілізацію ситуації і розгортання небезпечного сценарію подій". Зі свого боку, наглядова місія ЄС висловила "серйозну стурбованість ескалацією звинувачень" у "цей особливо небезпечний час".

За тиждень до річниці початку російсько-грузинської війни Міністерство оборони Росії розповсюдило заяву, в якій йдеться про те, що воно залишає за собою право використовувати всі можливі засоби, аби захистити громадян Південної Осетії і розквартированих у республіці російських військовослужбовців, повідомляє читачів Frankfurter Allgemeine .

Поява цієї заяви пояснювалася тим, що за останні дні грузинська сторона нібито неодноразово обстрілювала позиції південноосетинської армії поблизу Цхінвалі. Це твердження негайно було відкинуте грузинським урядом, який заявив, що воно не має під собою жодних підстав, більш того, ситуацію в регіоні розпалює російська сторона.

Президент Південної Осетії Едуард Кокойти скористався моментом, аби попросити Москву про відправлення в республіку нових військ і важкої зброї, а також знову підняв питання про об'єднання з Росією. Щоправда, Москва досі відкидала цей план, пише видання.

Міжнародні спостерігачі побоюються нової масштабної озброєної конфронтації. Проте, як вважають вони, сьогоднішня ситуація відрізняється від торішньої.

Громадськість і армія Грузії до військової авантюри не готові, а ЄС і США, не дивлячись на те, що відстоюють принцип територіальної цілісності Грузії, чинять тиск на грузинське керівництво з метою запобігання нового військового конфлікту. Крім того, багатомісячні протести опозиції не могли не вплинути на грузинського президента Саакашвілі, сподівається оглядач.

Об'ємну аналітичну статтю, приурочену до річниці п'ятиденної війни в Південній Осетії і Абхазії, журналісти The Financial Times назвали "Надто багато "жорсткої сили".

Напруга на кордоні Грузії і частково визнаної республіки посилилася, констатують автори. Хоча цей конфлікт більш не займає перші рядки в глобальному порядку денному, він продовжує відкидати "довгу тінь" на весь Кавказ і безпосередньо впливає на безпеку енергопостачань каспійських вуглеводнів, політику на пострадянському просторі і на стосунки Москви з ЄС і США.

Росія одержала перемогу в торішній війні, застосувавши значну силу проти невеликих за розмірами грузинських зброєних сил, підготовлених американськими інструкторами, нагадує видання. Загальне число загиблих становило близько 1000 осіб, з них 600, швидше за все, були мирними жителями. 138 тисяч біженців, здебільше грузини, покинули Абхазію і Південну Осетію.

Росія тим часом визнала незалежність обох республік, в чому її підтримала лише Нікарагуа і відмовилися зробити навіть такі економічно залежні країни, як Бєларусь. Це є разючим контрастом з проамериканським Косово, чий суверенітет визнали вже близько 60 держав, підкреслюють автори статті.

Проте Москва реалізувала поставлені економічні і стратегічні завдання і в Абхазії, яка з занепокоєнням спостерігає за скупкою росіянами нерухомості в своїй країні, і в Південній Осетії, яка навпаки, бажає об'єднатися з російською Північною Осетією. Але головне, вважають оглядачі, Росія продемонструвала здатність застосовувати силу - як власним північнокавказьким сепаратистам, так і пострадянським республікам, що входять в те, що президент Медведєв називає "зоною привілейованих інтересів".

Як пояснюють автори, Росія готова терпіти економічну конкуренцію і з Заходом, і з Китаєм, проте їхнє політичне або військове втручання викликає роздратування, як наприклад у випадку зі вступом України і Грузії до Північноатлантичного альянсу.

З моменту торішньої війни найбільш великим конфліктом за участю Росії можна, мабуть, вважати чергове січневе газове протистояння з Києвом, жертвами якого стали, перш за все, східноєвропейські країни.

Москва знов діяла жорстко, прагнучи добитися платежів і показати всьому світові, який сумбур панує в українському керівництві, проте у відповідь реакцією на подію стало об'єднання європейських країн, що наблизилися недавно до реалізації проекту Nabucco, який повинен забезпечити ЄС вуглеводнями в обхід Росії.

Таким чином, і цей інцидент, і грузинська кампанія, що призвела до стількох негативних наслідків на міжнародній арені, показали: Кремль здатний продемонструвати "жорстку силу", проте тим самим він псує свою репутацію, тобто підриває свою "м'яку силу", вважають Уегстіл і Горст.

За матеріалами InoPressa.