Довкола решток Десятинної церкви вкотре гучний скандал. 25 травня посеред ночі біля неї вивантажили будівельні вагончики. Думки, навіщо і кому вони потрібні, кардинально розходяться: церковники нібито збираються в них зберігати своє церковне приладдя, міські чиновники твердять, що це побутівки для археологів, але самі археологи від них відхрещуються.

Громадськість же говорить про початок будівництва нової церкви: кілька днів тому одним з переможців в конкурсі на найкращу концепцію музеєфікації Десятинної церкви став проект, який передбачає будівництво храму.

Газета "Сегодня" в матеріалі Сергія Гальченка "Пристрасті довкола землі під Десятинкою" нагадує, що на проведеному конкурсі переможцями визнали аж два проекти - з будівництвом церкви над фундаментами і без нього (цей проект пропонував спорудити на цьому місці прозорий хрест, під яким буде музей).

Минулої ночі біля "Десятинки" вантажівки вивантажили краном 6 вагончиків-побутівок. Документів робітники не показали навіть міліції. Священик сусідньої дерев'яної церкви пояснював, що вони для будівельників майбутнього храму, правда, документів теж не показав. Удень чотири побутівки відвезли. А ввечері інший батюшка сказав, що вагончики - для археологів.

"Так, це так, - вагончики потрібні, щоб археологи продовжували розкопки, - запевнив і заступник голови КМДА Михайло Кучук. - Нещодавно витягнули скляний навіс (він зруйнувався ще взимку), який звалився на руїни, через що роботи було зупинено. Зараз їх можна продовжити. А без дозволу і проекту ніякого будівництва тут не буде". Але самі археологи вчора ще нічого не знали про продовження робіт.

"Які побутівки? Та вони нам і не потрібні. Ми шість років працювали під пекучим сонцем, і нам ніхто їх не пропонував, а коли роботи вийшли на фініш - з'явилися побутівки", - дивувався начальник загону археологічної експедиції "Десятинна церква" Віталій Козюба.

В УПЦ не приховують, що хотіли б побудувати тут церкву. "Наш проект схвалила держкомісія з відновлення. Там спочатку не вистачило одного голосу, але при повторному голосуванні вирішили, що тут повинен бути прекрасний храм. Якщо проект схвалено - означає, ми цілком можемо мати до вагончиків якийсь стосунок. Церковне має належати церкві", - сказав прес-секретар Василь Анісімов.

Встановлення фургонів в ніч проти четверга помітив нардеп Святослав Олійник. Він спробував з'ясувати законність цих робіт і зафіксувати події на фото, але у відповідь церковники нібито застосували силу, пише "Газета по-киевски" у статті Сергія Одаренка "Битва за "Десятинку" почалася".

"Вчора о 23.30 я проводив для своїх друзів-москвичів екскурсію біля Музею історії, - розповідає Святослав. - Раптом ми побачили, як крани під керівництвом ченців Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (Московський патріархат) (самим монастирем є невеликий дерев'яний зруб) вивантажують чотири будівельні вагончики неподалік фундаменту Десятинної церкви. Вагончиків було б більше, але місця не вистачило".

Олійник вже звернувся із запитом до голови КМДА Олександра Попова, щоб той дав відповідь, хто завіз вагончики.

У свою чергу головний архітектор Києва Сергій Целовальник зазначив, що питання про розміщення об'єкта на рештках фундаменту Десятинної церкви взагалі не стоїть, це прямо заборонено чинними конвенціями. "Україна поставила під ними свій підпис ще у 1988 році. Коли мені стало відомо про розміщення біля Десятинної церкви вагончиків, я подумав, що йдеться про побутові приміщення для подальшої роботи археологів", - сказав він.

Олександр Бригинець, голова комісії КМДА з культури, також сказав, що будівництво на місці пам'ятників національного масштабу заборонено законом. "Тому все, що тут знаходиться, суперечить закону. І перевіряти не треба - жодних дозволів на розміщення вагончиків у них бути не може. З одного боку, влада демонструє правильну позицію, але з іншого - підіграє церковному співтовариству", - додав Бригинець.

Тим часом газета "Україна молода" в матеріалі Максима Савчука "Ключі від раю" розповідає, що вчора ближче до полудня на місце подій прибули громадські активісти, археологи, депутат Київради Бригинець та журналісти. Певний час телевізійникам довелося виманювати священиків надвір, аби отримати хоч якісь пояснення – ті саме правили службу. І врешті двоє чоловіків у рясах вийшли з каплички і мовчки попрямували до воріт огорожі Десятинної.

Один із них дістав ключа. Це одразу збентежило депутата Київради Бригинця, який почав телефонувати в Інститут археології. І з’ясував, що ключів від замка, встановленого археологами, церковникам УПЦ МП ніхто не передавав. "Отож якщо у священиків є ключ, його отримали у незаконний спосіб. Сподіваюся, це фіксується, й Інститут археології зможе подати до суду", - одразу озвучував почуте.

У відповідь на це заговорили й люди у рясах: "Як у перші часи апостольські мученики страждали за Христа, так і тепер, є люди, які противляться церковному відродженню. Ми не будемо заходити і піддаватися на провокації", - мовив той, що пізніше назвався ієромонахом Мелхіседеком.

На логічне запитання журналіста "УМ", звідки у церковників узялася копія ключа археологів, прозвучала феноменальна відповідь: "В апостола Петра був ключ від раю. Тепер перед нами теж ворота раю, тільки в духовному сенсі".

Інший священик додав, що МП тут просто хоче "навести порядок". Розмова відверто не клеїлася, остання спроба журналістів довідатися, звідки ключ, закінчилася в дусі "не побажай зла ближньому своєму", і "лукавство – гріх". А на запитання, звідки взялися вагончики і чи це замовлення церкви, пан Мелхіседек заявив: "Общіє".

Далі на місце подій приїхав один з археологів, який працював на Десятинній упродовж п’яти років, Козюба, і ворота таки відчинив. "Археологічним" ключем. Провівши журналістів на територію Десятинної, він наголосив на необхідності термінової музеєфікації території: "Тут є стародавній фундамент, якщо його не накрити – його буде знищено. Причому нищення відбувається щодня – через вивітрювання, сонце чи дощі. Ми частину фундаментів засипали, бо вони зникли б буквально за рік. Крім того, багато ділянок тут не досліджено через обмежене фінансування і наші фізичні та технічні можливості. Будувати тут щось нове – це дурниця. Загальновідомо, що ніхто не знає, як Десятинна церква виглядала".

"Нічний "десант" будівельників, які начебто мають будувати Десятинну церкву, важко назвати цілковитою несподіванкою. Бо ж хіба не так само у тому ж місці, в історичному центрі Києва, без усяких передбачених законодавством дозволів "за Ющенка" з’явилася каплиця УПЦ МП? З’явилася – і стоїть. Тепер ось узялися за церкву. Ну й що ж робитиме наша доблесна влада з її міліцією та іншими т.зв. правоохоронними органами? Прийме те, що відбувається, як даність? Закриє очі на беззаконня? Цілком можливо. Адже нахабство, коли йому потурають, завжди виходить із берегів", - зазначив літературознавець Володимир Панченко для газети "День".

"У мене давно таке відчуття, що стосовно України здійснюється спецоперація з багатьма гравцями. УПЦ МП – один із них. Педалювати церковне питання вигідно тим, хто хоче розколювати країну. Та й символіка – річ архіважлива: будівництво Десятинної церкви УПЦ МП означатиме привласнення історії Київської Русі", - додав він у матеріалі "Атака на "ДНК", який підготували Марія Томак і Іван Капсамун.

Президент українського Пен-клубу Євген Сверстюк у свою чергу зазначив, що питання побудови Десятинної церкви стояло і 5, і 10 років тому. Завжди воно було штучним і надуманим. "Це не є нормальним, коли на такому п’ятачку старого Києва хочуть робити нову Десятинну церкву – нову, не відбудовувати. І це за 10 кроків від Андріївської церкви. Починати фактично політичного характеру проекти на місці Десятинної церкви – недостойно. Я такої думки був і 10 років тому, і тепер. Уважаю, що то не є ідея архітекторів, митців, то ідея політичних проектантів. Громадськість повинна заявити, що це місце святе, - і боротися за це місце", - наголосив Сверстюк.

"Я обурений бездіяльністю української влади, яка не забезпечила бодай якоїсь мінімальної законності й публічності у розгляді питання будівництва фактично на руїнах Десятинної церкви нового храму. Переконаний, що згоди на те українського населення немає. І не може бути! Це – історичне місце й реліктові пам’ятки, котрі дуже дорогі для всієї України", - обурюється віце-ректор УКУ, колишній політв’язень Мирослав Маринович.

"Я висловлюю свій громадянський протест проти того, що Московський патріархат цілковито засліплений своєю ідеєю збудувати в Україні "рускій мір" і для цього йому потрібно "застолбить участок", тобто "застолбить" усі історичні майданчики, пов’язані з Київською Русcю та її спадщиною. Тепер розумію, що вже багато руйнацій буде зроблено на тому місці. Та все ж закликаю київську владу, українську владу та президента негайно втрутитися в ситуацію!" - наголосив він.

А лідер партії "Фронт змін" Арсеній Яценюк цілком переконаний, що питання Десятинної церкви – це іспит на зрілість українського суспільства й на цивілізованість української влади. Світ судить про нації далеко не в останню чергу по тому, як вона здатна берегти свої святині. Тому нівечити тисячолітню реліквію потворними новобудами – це, на думку політика, виклик усьому світові, вандалізм і, між іншим, брутальне порушення українського законодавства.

У свою чергу архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко переконаний, що спроби знищити ці руїни – ще один епізод у варварському поводженні з нашою минувшиною, яке притаманне для частини високопосадовців у сучасній Україні.

"Сьогодні продовжується надзвичайно агресивна, "свирепая" політика творення на силу "Русского мира". Історія з Десятинною церквою теж входить в цю парадигму. Вони хочуть створити свою Русь, змінивши пам’ять про Київську Русь. Хоча кожному зрозуміло, що такі пам’ятки, як Софія Київська, Десятинна церква, Михайлівський собор – це пам’ятки, які жодного стосунку до так званої Святої Московської Русі не мають. Це – пам’ятки Київської Русі, тієї церкви, яка прийшла на нашу землю від візантійського християнства. Хрещення Київської Русі відбувалося в рамках тієї єдиної церкви, яка юридично і фактично міняє парадигму Московської імперської церкви, що оголосила себе Третім Римом", - вважає Надзвичайний і Повноважний Посол України Юрій Щербак.

Він також переконаний, що відбувається все це (подібно до подій навколо Десятинної церкви) через інституції, уряд, людей в Україні, якими керують російські націоналісти, і які потурають оцим усім речам із захопленням наших святинь, не розуміючи, що настане час, коли треба буде відповідати не тільки перед Богом, а й перед законом, історією, людьми.