Британська контррозвідка Mi5 оприлюднила секретні архівні документи, з яких виходить, що зльотом своєї кар'єри прем'єр-міністр Великої Британії Уїнстон Черчілль зобов'язаний нацистській шпигунці російського походження Марині Лі. За деякими даними, 30-річна колишня балерина навесні 1940 року змогла таємно проникнути у штаб-квартиру сил союзників у Норвегії і передати німцям секретні документи, передає NEWSru.com з посиланням на BBC.

Результатом цієї операції стала важка поразка англо-французського корпусу в битві з вермахтом, відхід у відставку британського уряду і поява на чолі коаліційного кабінету Черчілля. Спочатку вважалося, що відповідальність за поразку союзників несуть генерали, що побудували невірну стратегію боротьби. Проте вже в 1942 році вперше спливло ім'я Марини Лі і стало ясно, що справа може бути не тільки в помилках військових.

Про Марину Лі стало відомо у 1942 році від перевербованого німецького агента Герта ван Війка, якому історію з російською шпигункою повідав інший агент, - на прізвище фон Фінкенштейн. За версією, викладеною Війком, щоб розвідати плани корпусу під командуванням британського генерала Клода Окінлека, німецька розвідка направила в штаб союзників у норвезькому місті Тромсе жінку, що подорожувала за шведським паспортом. Російська за походженням жінка, за відгуками очевидців, була сліпучою красунею - високою натуральною блондинкою з прекрасною фігурою, красивими ногами і вишуканими манерами.

Здобуті російською шпигункою для німців відомості про плани союзників дозволили їм перегрупувати оборону і отримати перемогу над Окінлеком в ході битви під Нарвіком на півночі Норвегії. Як пише британська газета The Times, до розгрому британських військ у травні 1940 року комендант обложеного німецького гарнізону в Нарвіку навіть подумував відвести свої сили до Швеції. Тільки завдяки здобутому за допомогою "жіночих чар" Марини Лі британському плану наступу нацистам вдалося переламати ситуацію на свою користь. 10 червня Норвегія капітулювала.

За словами Герта ван Війка, шпигунку звали Марина Олексіївна Лі і до моменту спецоперації вона була заміжнею. Батьків Марини нібито вбили більшовики, а вона сама у 1917 році після Жовтневої революції емігрувала з Росії до Скандинавії, де вийшла заміж за норвежця, інженера Ейнера Андреаса Лі. У Осло якийсь час вона керувала балетною школою. За словами людей, що знали її, Марина Лі також вміла і дуже любила ворожити.

У тому ж 1942 року розповідь Війка про існування російської шпигунки підтвердив перехоплений німецький агент Хансен, якого утримували, як і Війка, у британському центрі дізнання "Табір-020".

В кінці війни ще один німецький агент на ім'я Джон Доллар також заявив на допиті французькій розвідці, що теж знав Марину Лі. За словами Долара, до заміжжя Марина носила прізвище Губанова. Вона не втекла від більшовиків, а вже при Радах вчилася балету в Москві і їздила на гастролі по всій Європі. Крім того, вона була особисто знайома зі Сталіним та іншими керівниками СРСР.

За даними Долара, чоловік Марини був норвезьким комуністом, подружжя незабаром після укладення шлюбу перестало жити разом, але Марина все одно переїхала до Норвегії. І, за словами агента, вже там у 30-х роках відмовилася від своїх комуністичних переконань. Як запевняв Долар, під час приходу до влади Гітлера Марину Лі завербували в німецьку військову розвідку "Абвер", і вона виконала ряд завдань, що мали велике значення для вермахту.

Як вдалося встановити Mi5, у 40-х роках гестапо направило Марину в столицю Іспанії Мадрид із завданням шпіонити за офіцерами антигітлерівської коаліції. Видно, вона залишалася в Іспанії до кінця війни. Згідно з розсекреченим досьє, Лі за шпигунську діяльність платили 5 тис песет на місяць.

У 1947 році британська розвідка передала повідомлення в морські і повітряні порти Великої Британії про необхідність повідомити Mi5 у випадку, якщо Марина Лі спробує в'їхати в країну. Її підозрювали у перевербовці після падіння нацистського режиму і можливому шпигунстві на користь СРСР після війни. Протягом зразкових трьох років після закінчення Другої світової війни агенти Mi5 намагалися вийти на слід російської танцівниці, але так і не змогли цього зробити.