90% бізнесу в Україні перебуває в тіні. Так оцінює корупцію в Україні голова Держкомпідприємництва, один з розробників нового Податкового кодексу Михайло Бродський, пише газета "Сегодня".

"Легальний тільки великий бізнес і то не до кінця. По суті, тисяча підприємств оплачує весь бюджет країни", - заявив Бродський.

Антиподаткові акції протесту підприємців під Верховною Радою Бродський не розуміє: "З чим підприємці вийшли під Верховну Раду? Вони кажуть - ми не хочемо платити податки, ми не хочемо платити 400 гривень, ми хочемо платити 200. Про що йде мова, вдумайтеся. Давайте завтра виведемо пенсіонерів, вони теж скажуть: ми не хочемо отримувати 700 гривень, давайте, бюджетники вийдуть, вчителі, які отримують по 1,5 тисячі гривень. Ось проблема!"

"Звичайно, треба було б починати з реформи податкової адміністрації, спростити процедури, скоротити кількість податківців. Але сьогодні немає часу, ми щодня стоїмо навколішки перед МВФ", - підсумував Бродський.

Він також зазначив, що в Податковому кодексі є норма про податкові канікули, але їй ніхто не радіє.

"Це шикарна норма. Вона запроваджується на 5 років, для тих, у кого оборот не більше 3 млн грн в рік, ставка податку на прибуток - нуль! Постав касовий апарат і працюй. Але ніхто не радіє. Тому що потрібно ставити касовий апарат. Це означає, потрібно показати доходи і сплатити з них ПДВ. Виходить 10% податку. У наших людей психіка перекрутилася, ми вважаємо, що це наші гроші, і їх треба вкрасти", - обурився Бродський.

На думку глави Держкомпідприємництва, саме з цих причин люди не радіють і іншим ліберальним нормам кодексу.

"Податок на прибуток зменшили з 25% до 23% і до 16% до 2016 року. Ніхто не радіє! Тому що податок на прибуток у нас платять тільки великі держпідприємства і великі компанії, які не можуть сховатися, з оборотом 50 млрд на рік. Податок на дивіденди був 15%, ми зробили 5%. Ніхто не радіє! Та тому що ніхто ніколи не платив дивіденди", - пояснив Бродський.

У свою чергу голова парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов не розуміє деяких вимог підприємців, що протестують проти Податкового кодексу. Єфремов висловив нерозуміння того, з якої причини підприємці чинять опір установці касових апаратів.

За словами депутата, відсутність відповіді на це питання викликає підозри в тому, що підприємці намагаються залишити для себе лазівку для непрозорого ведення бізнесу.

"Тим більше що держава заклала під закупівлю касових апаратів для підприємців 300 мільйонів гривень з бюджету", - аргументував Єфремов.

За його словами, з урахуванням цього, а також того, що планка для обкладення єдиним податком підприємців зміщується у більшу сторону - з півмільйона до 600 тис гривень, стає взагалі незрозуміло, що саме викликає протест підприємців. "Або ж стає зрозуміло, що ці підприємці не хочуть прозоро показувати свій бізнес", - підкреслив депутат.

Як відомо, проект Податкового кодексу передбачає для бізнесу, що працює на умовах спрощеної системи оподаткування, що планка річного доходу підвищена з первинних 300 тис грн до 600 тис грн, але за умови використання розрахунково-касових апаратів (без них поріг залишиться 300 тис грн; зараз - 500 тис грн).

Як повідомлялося, Кабінет міністрів проситиме президента ветувати Податковий кодекс в разі, якщо в ньому буде велика кількість адміністрування бізнесу. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.

Перше читання проекту Податкового кодексу відбулося 7 жовтня поточного року. Документ, рекомендований до прийняття в другому читанні, депутати почали розглядати в сесійній залі 16 листопада. За словами Віталія Хомутинніка, робота над кодексом триватиме аж до його прийняття 19 листопада.

Розгляд проекту Податкового кодексу викликав масовий протест підприємців: 16 листопада в Києві десятки тисяч людей пікетували ВР. Масового характеру набули і страйки по всій Україні, які тривають і сьогодні.

Слід зазначити, що обурення підприємців, які страйкують проти ухвалення кодексу, зрозуміле, оскільки Податковим кодексом передбачено значне посилення тиску на малий бізнес. Зокрема, значно звузиться перелік видів діяльності, де можуть працювати підприємці на єдиному податку, збільшується розмір власне єдиного податку та зменшується допустимий розмір річного грошового обороту таких підприємців (до 300 тис грн з 500 тис).

Так, у статті 294.8 кодексу зазначено, що "фізичні особи, які ведуть господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або по всій території України, отримують одне свідоцтво платника податків і платять податок за ставкою 1500 грн з розрахунку на календарний місяць.

Крім того, проектом Податкового кодексу вводяться різні ставки спрощеного податку залежно від того, де проживає платник податків. "Якщо він веде підприємницьку діяльність у населеному пункті, де зареєстровано менше 150 тисяч людей, податкова ставка становитиме від 20 до 200 грн на місяць. Якщо населений пункт більший, то ставка зростає до 200-600 грн на місяць", - повідомив юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.