Протягом 14-15 грудня з першим офіційним візитом в Україні перебував польський президент Анджей Дуда. Незважаючи на традиційно активні польсько-українські контакти попередніх президентів, обраний в травні цього року Дуда не плекав надзвичайного ентузіазму в організації переговорів з українською стороною.

Після ухвалення ВР України закону про визнання ОУН і УПА борцями за незалежність у відносинах Варшави і Києва настав тимчасовий штиль.

На відміну від свого попередника Дуда проводить вкрай обережну щодо України політику. Якщо за останні сім місяців президентства Коморовський здійснив аж три офіційних візити в нашу країну (при цьому до головного політичного та економічного союзнику в ЄС - Німеччини тільки два), то нинішній глава держави до останнього зволікав з візитом до Києва.

Польський президент разом зі своєю дружиною Агатою Корнгаузер-Дудою прибув до Києва у понеділок увечері і розпочав офіційний візит з покладання квітів на Польському кладовищі в Биківні.

У вівторок Анджей Дуда зустрівся з президентом України Петром Порошенком і прем'єром Арсенієм Яценюком, з якими обговорив питання зміцнення двостороннього співробітництва Польщі та України, ситуацію на Донбасі й проблему продовження санкцій ЄС щодо Росії. Дуда запевнив українських чиновників, що Польща надалі підтримуватиме Україну на міжнародній арені.

На відміну від попередніх офіційних візитів польського президента (в Китай, Румунію чи Естонію) тема відвідування України особливо активно висвітлювалася в польських медіа.

Практично всі впливові польські ЗМІ напередодні візиту Анджея Дуди відзначали обережність, яка панує у відносинах Варшави і Києва. Інтернет-видання TVN24 вказувало, що "закінчився час, коли Україна могла абсолютно й автоматично розраховувати на позитивну реакцію Польщі у всіх справах, на часті візити президента Польщі та заангажованість польських політиків щоразу, коли це потрібно Україні". Медіа-ресурс також зазначив, що польсько-українські відносини повинні стати більш взаємовигідними, і закликав українську сторону теж "інвестувати" у відносини із західним сусідом.

Gazeta Wyborcza зосередила увагу на проблемах у польсько-українських відносинах: на шляху успішного діалогу Варшави і Києва стоять різні погляди на історію. Як зазначило видання, в основному правоконсервативний електорат чинного президента Анджея Дуди з тривогою сприймає так звані "історичні закони" українського парламенту, які підкреслювали значення ОУН і УПА в боротьбі за незалежність України. Ба більше, газета відзначає антиукраїнські настрої, властиві деяким виборцям Дуди і його партії "Право і Справедливість", що і визначає нинішні польсько-українські відносини.

"Польське радіо" було більш оптимістичним в оцінці візиту Анджея Дуди до України. На думку інтернет-видання, для співпраці Польщі та України відкриваються нові можливості, а сама зустріч визначила напрями партнерства Варшави і Києва на найближчі роки. Відзначається, що наш західний сусід може і повинен відігравати важливу роль у мирному вирішенні конфлікту на Донбасі. Як вказує видання, "Польща є адвокатом того, що не повинно дійти до заморожування конфлікту на сході України, адже це дестабілізує весь регіон".

Ресурс "Незалежна" (Niezależna) вказує, що візит польського президента ознаменував час, коли в польсько-українські відносини на зміну обіцянкам і куртуазності прийшли серйозні розмови і рішення. "Треба і надалі реалізовувати нормальні дипломатичні відносини, спрямовані на економічне зростання обох країн. Польща повинна стати українським представником у ЄС", - підсумовує видання.

У зображенні візиту Анджея Дуди в Україні польські ЗМІ демонструють досить приємну для нас тенденцію. Якщо напередодні медіа приписували очільнику польської держави обережність і пасивний прагматизм, то візит в Україну вніс більше оптимізму в бачення польсько-українського партнерства. Видання підкреслювали важливість швидкої реалізації Україною реформ і підтримки Польщі в цьому напрямку. Візит польського президента таким чином актуалізував "українське питання" в польському інформаційному просторі, пише Олександр Аврамчук в статті "Більше прагматизму?" в газеті "День".

Президенти України та Польщі виступили за продовження санкцій для Росії за невиконання Мінських домовленостей і анексію Криму. Про це 15 грудня повідомила прес-служба глави держави.

"Наша позиція така, що політика санкцій у зв'язку з Мінськими домовленостями і у зв'язку з ситуацією на сході України повинна далі тривати. Світ не повинен відмовлятися від цієї політики. Санкції будуть продовжені. Наша позиція тут однозначна", - заявив Дуда.

У свою чергу, Порошенко висловив сподівання, що рішення про продовження санкцій для Росії буде прийнято на цьому тижні під час засідання Ради ЄС.

Анджей Дуда підкреслив, що Польща буде підтримувати всі мирні прагнення України, адже від ситуації в нашій країні залежить безпека Європи в цілому та Польщі зокрема.

"Україна хоче повернути собі контроль над своїми кордонами. Україна хоче бути суверенною і незалежною на своїй території. Ми будемо однозначно підтримувати позицію України. І для нас це очевидно і однозначно з погляду стратегічної безпеки Польщі, і взагалі безпеки нашої частини світу та Європи", - підкреслив Дуда.

На переговорах Дуди і Порошенко порушувалося і питання про Крим.

"Упевнений, що треба зупинити ганебну політику Російської Федерації - репресивну політику щодо переслідування за політичними і ідеологічними ознаками як щодо представників кримськотатарського народу в Криму, так і представників української громади, які зазнають тиску і переслідування тільки за те, що вони українці", - підкреслив президент України.

За словами Порошенка, необхідно запустити "міжнародний механізм для деокупації та демілітаризації Криму", щоб не допустити "перетворення півострова на російську військову базу".

Порошенко подякував польським партнерам за допомогу в здійсненні низки реформ, зокрема - реформи децентралізації. Вона була розроблена, ґрунтуючись на польському досвіді.

Дуда заявив, що Польща готова надати допомогу у вигляді радників, які будуть працювати як при українському уряді, так і в суб'єктах місцевого самоврядування. Також українських керівників будуть запрошувати для обміну досвідом до Польщі. Домовилися президенти і про співпрацю у прикордонній сфері.

"Ми домовилися з паном Президентом реалізувати кілька ініціатив на кордоні для того, щоб відкрити спільні пункти пропуску, інвестувати кошти, включаючи виділений Польщею кредит на 1 млрд євро для покращення облаштування міжкордонних переходів, інфраструктури, для створення спільних пунктів пропуску, для обміну інформацією", - підкреслив Порошенко.

Після того, як з 1 січня запрацює зона вільної торгівлі з ЄС, Україна зможе використовувати Польщу як плацдарм для просування продукції українських виробників на європейський ринок.

Дуда та Порошенко не змогли домовитися тільки з одного питання - чия збірна має вийти з групового етапу турніру на Чемпіонаті світу з футболу в 2016 році. Матч між Україною та Польщею відбудеться 21 червня 2016 року в Марселі.

"І цього разу доля звела українців і поляків в одній групі, нас чекає безкомпромісна, але чесна боротьба. Це єдине питання, яке залишилося невирішеним між нами, і ми почекаємо до 21 червня 2016 року", - пожартував Порошенко. Про це пише Марина Тищенко в статті "Дуда і Порошенко не змогли знайти компроміс лише з одного питання" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Дуда заявив, що Польща виступає за продовження санкцій проти РФ. "Політика санкцій у зв'язку з Мінськими домовленостями і ситуацією на сході України повинна бути продовжена і світ не повинен відмовлятися від цієї політики", - заявив він. За його словами, Україна хоче домогтися миру, повернути контроль над своїми кордонами і бути суверенною і незалежною державою на своїй території.

При цьому польський президент заявив, що його країна не має наміру брати участь або якось втручатися в роботу "нормандського формату". Дуда підкреслив, що Польща "не вестиме себе пасивно в процесі врегулювання ситуації в Україні, і має намір стежити за процесом реалізації Мінських домовленостей".

Президент Польщі запросив Україну взяти участь у саміті НАТО влітку 2016 року. "Польща буде господарем саміту НАТО в 2016 році у Варшаві. Я б дуже хотів, щоб Україна була присутня на цьому форумі, щоб присутність України на цьому заході було повноцінною", - сказав Дуда. За його словами, це важливо як для українсько-польських відносин, так і з погляду позиції України в системі глобальної світової безпеки.

Анджей Дуда заявив, що історична правда важлива для зміцнення відносин між Україною та Польщею. Він повідомив, що домовився з президентом України Петром Порошенком про інтенсифікацію роботи спільного консультативного комітету для обговорення дискусійних питань спільної історії.

Порошенко, у свою чергу, заявив, що Україна готова вступити в діалог з Польщею про спільне історичне минуле двох країн. "У цьому зв'язку ми активно вітаємо активізацію співпраці між українськими та польськими інститутами національної пам`яті", - сказав він.

Порошенко і Дуда заявили, що проект російського газопроводу "Північний потік-2" має політичний, а не економічний сенс, через це його реалізація не потрібна.

Після зустрічі з Петром Порошенком, Анджей Дуда провів переговори з українським прем'єром Арсенієм Яценюком.

У ході зустрічі з польським президентом український прем'єр повідомив, що Національний банк України і Центральний банк Польщі (Narodowy Bank Polski) укладуть угоду про валютний своп на 1 млрд дол. Яценюк також заявив, що Україна готова закуповувати у Польщі 8 млрд куб м газу після того, як буде побудований інтерконектор між газотранспортними системами двох країн.

Експерти поділяють оптимістичні оцінки зустрічі президента і відзначають, що заяви деяких експертів про те, що Польща віддаляється від України, не знайшли свого підтвердження. "Зміна президента не вплинула на відносини України та Польщі. Ба більше, нинішній президент має більше можливостей впливати на зовнішню політику своєї країни, ніж попередній, оскільки одна політична партія має і президента, і більшість у парламенті. Загалом, повний позитив, не бачу жодних сумнівних моментів", - сказав заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

Експерт з міжнародних питань Олександр Палій, у свою чергу, зазначає, що сам візит такого рівня - це вже серйозний успіх. "Нам головне, що Польща стоїть твердо біля України, проблем не створює, а, навпаки, допомагає. Це ключовий момент. Зараз основна дискусія йде не навколо економіки, а навколо питань безпеки", - сказав він.

При цьому експерт нагадав, що вчора в Києві міністри оборони балтійських країн, Польщі та України підписали угоду про подальшу співпрацю в оборонній сфері.

За словами експертів, для поляків вкрай важливо, щоб Україна вистояла в протистоянні з РФ і зберегла свою цілісність. "У поляків іншого виходу немає. Ми для них буфер. Вони чудово розуміють, що їхня безпека на 90% залежить від нашої цілісності. Як не буде України, постане питання про Польщу. Поляки, маючи тисячолітню державність, саме через Росію втратили її на 200 років, і у поляків російське питання - це дуже болюча тема. Поляки з моменту включення в Російську імперію влаштовували повстання кожні 10-15 років. Для них це частина ментальності - страх перед "російською навалою", - пояснює Олексій Голобуцький.

Олександр Палій зазначає, що для Польщі Україна важлива не тільки як буферна зона. "Це розумів ще польський лідер Пілсудський на початку 20-го сторіччя, який сказав, що без вільної України немає вільної Польщі. І вони це розуміють, що Україна не те що буфером їх захищає від РФ, а створює таку геополітичну ситуацію, у якій Росія менш небезпечна для Європи", - сказав він. Про це пише Денис Скворцов у статті "Підсумки візиту президента Польщі Дуди в Київ: ключові заяви, домовленості та оцінки експертів" в газеті "Сегодня".