Для російських журналістів найбільш ризиковано писати про провал російської політики на Північному Кавказі або зачіпати інтереси Кремля, однак тема "екологічних гріхів" також небезпечна, пишуть ЗМІ, коментуючи побиття Кашина й Адамчука. Медведєв оперативно відреагував повідомленням у Twitter та дорученням генпрокурору, але преса пророкує "черговий скандал зі звинуваченнями у приховуванні злочину".

Двох російських журналістів було побито з 48-годинним інтервалом - як вважає влада, через їхню професійну діяльність, пише французька L'Express. Двоє невідомих побили журналіста з підмосковного Жуковського Анатолія Адамчука, який написав кілька критичних статей про проект місцевої влади, що передбачає вирубку лісу для будівництва траси до аеродрому, де щороку проходить найпрестижніший авіасалон МАКС.

Двома днями раніше кореспондент газети "Комерсант" Олег Кашин теж зазнав нападу. На думку "Комерсанта", є три можливих сліди. По-перше, він висвітлював питання про будівництво суперечливої автотраси через Хімкинський ліс. По-друге, рух прокремлівської молоді "Молода гвардія" в серпні на своєму сайті пообіцяв "покарати" журналіста. І нарешті, Кашин був у конфлікті з губернатором Псковської області Андрієм Турчаком через записи у блозі журналіста.

Російських журналістів б'ють і вбивають, йдеться в статті, опублікованій на сайті щотижневої газети Die Zeit. Останні жертви у довгому ланцюжку - це Олег Кашин і Анатолій Адамчук. Найризикованіше, повідомляє автор публікації Штеффен Ріхтер, писати про провал російської політики на Північному Кавказі або зачіпати інтереси Кремля. Що стосується Кашина і Адамчука, вони у своїх статтях писали на теми екологічних гріхів. Деякий час тому, нагадує кореспондент, постраждав інший журналіст і захисник Хімкинського лісу Михайло Бекетов, який в результаті побиття став інвалідом. Злочинців не знайдено досі.

Тільки в цьому році в Росії вбили 8 журналістів, більш як 40 стали жертвами злочинів. Найбільш гучні справи до кінця не доведено, підкреслює оглядач. Серед них убивства журналістів Ганни Політковської, Наталії Естемірової, Анастасії Бабурової, а також людей, пов'язаних з медіабізнесом: Маркшаріпа Аушева і Магомеда Євлоєва.

"Президент Росії Дмитро Медведєв підкреслено швидко відреагував на останній жорстокий напад на журналіста, - пише в редакційній статті The Washington Post, маючи на увазі побиття Олега Кашина. - Це могло б нас обнадіяти, якби не той факт, що винних у попередніх побитті і вбивстві російських журналістів та громадських активістів не було притягнуто до відповідальності, незважаючи на аналогічні урочисті обіцянки з боку президента".

"Всього з 2000 року було вбито 18 російських журналістів. Жодного з цих випадків не розкрито", - стверджує видання. "З росіян мало хто думає, що ця безкарність пов'язана з безпорадністю міліції та прокуратури. Радше вона виникає з того факту, що більшість злочинів (чи вони всі) спонсоруються високопоставленими урядовцями або людьми, близькими до них", - пише The Washington Post, нарікаючи, що при цьому "ні адміністрація Обами, ні будь-який інший західний уряд не запитали з російського президента за невиконання обіцянок. У цьому, можливо, одна з причин того, що злочини тривають".

"Жорстоке побиття російського журналіста в п'ятницю поставило Кремль перед необхідністю відшукати і передати до суду винних - або пережити черговий скандал зі звинуваченнями у приховуванні злочину", - пише The Financial Times. Прекрасно знаючи про ситуації з правами людини в Росії, де опозиційних журналістів б'ють і вбивають безкарно, президент Дмитро Медведєв діяв швидко і в суботу вранці написав повідомлення про цей інцидент в Twitter, а потім дав доручення генеральному прокурору взяти справу під особистий контроль. Але це зустріло скептичну реакцію з боку московських журналістів. Відомий коментатор Ірина Петровська зазначила: "Ми всі прекрасно знаємо, чим обертаються такі гучні справи, як вбивство або замах на вбивство журналіста. Їх беруть "під особистий контроль", вважають особливо важливими, і вони ніколи ні до чого не приводять. Ми спостерігали це багато років".

"Знову кров, лють, ще одне розбите молоде життя, загублене через неуцтво і брак сміливості у російської громадської думки, що все більш очевидно перетворюється на слухняний і захоплений натовп, який спостерігає за численними спектаклями, що їх влаштовує нинішній корумпований і репресивний режим, усе більш виразно демонструючи свою страшну диктаторську сутність, сформовану за часів радянської тиранії. Залишилося лише відновити публічні страти, такі улюблені в колишні часи", - пише кореспондент італійської La Repubblica Микола Лілін.

"У сформованих умовах найбільше вражає повний брак голосу російського народу, відсутність підтримки з боку громадськості щодо тих, хто щодня протистоїть небезпеці і ризикує життям за право народу бути поінформованим. Жахає відсутність думок, як в Інтернеті, так і на телебаченні: рідкісні і слабкі коментарі інтелігенції та діячів культури країни, слухняних, як три мавпи, що підкоряються одному потужному неписаному закону кругової поруки, який перешкоджає критиці уряду, корупції, всесилля", - зазначає журналіст, на закінчення цитуючи слова, які сказала йому 10 років тому Ганна Політковська: "Інколи в цій країні, серед цих людей, байдужих до власної долі, я почуваюся самотньою".