Основні соціальні стандарти в Україні наступного року збільшаться на 12%. Про це йдеться у проекті Закону про державний бюджет на 2016 рік, який розроблений на базі податкової реформи Міністерства фінансів, передає "Економічна правда".

Зокрема, проект бюджету-2016 передбачає поетапне підвищення у 2016 році мінімальної заробітної плати. Її розмір пропонується встановити з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень (+5,2%), з 1 грудня - 1550 гривень (+6,9%).

Прожитковий мінімум становитиме в середньому на одну особу з 1 січня - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень (+5,2%), з 1 грудня - 1496 гривень (+6,9%).

Отже, загалом зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати у 2016 році в розрахунку грудень до грудня попереднього року становитиме 12,1%.

Мінфін і НБУ очікують на низьку інфляцію і зниження ролі держави в економіці протягом найближчих років

Міністерство фінансів і Національний банк України в перспективі трьох-п`яти років, коли закінчиться програма з Міжнародним валютним фондом, очікують в Україні на стабільно низьку інфляцію - в межах 5% на рік, а також на кардинальне зниження ролі держави в економіці, передає УНІАН.

Про це повідомили представники Національного банку та Міністерства фінансів України під час панельної дискусії про макроекономічну політику України, відповідаючи на запитання про перспективи нашої країни через три-п`ять років.

Зокрема, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб підкреслив, що через 3 роки необхідно, щоб в Україні не було фіскального домінування, тобто, щоб НБУ не доводилося покривати фіскальний дефіцит за рахунок емісії гривні. "Національний банк неодноразово це позначав, що ми бачимо майбутнє зниження інфляції до 5% на рік", - сказав Сологуб. За його словами, монетарна політика НБУ націлена на зниження інфляції та її волатильності, а не так, як було раніше, коли курс був стабільний, але всі інші макроекономічні змінні "літали".

"І нам би хотілося, щоб наша економічна модель була більше спрямована на внутрішній попит, тому що ми справді маємо величезну перевагу перед тими ж країнами Балтії чи Грузією, тому що у нас великий внутрішній ринок", - додав Сологуб, підкреслюючи, що, розвиваючи свій внутрішній ринок, Україна буде менше залежати від ситуації в інших країн, а за допомогою гнучкого обмінного курсу можна згладжувати коливання внутрішніх маркерів ринку, включаючи безробіття, інфляцію тощо.

Щодо банківської системи, то, за словами Сологуба, вона буде ґрунтуватися на міжнародних стандартах, включаючи обмеження на кредитування пов`язаних осіб, адекватну капіталізацію і поступову лібералізацію руху капіталу.

У свою чергу, заступник міністра фінансів Артем Шевальов зазначив, що в перспективі 3-5 років очікується кардинальне зниження частки держави у перерозподілі ВВП, яка, за оцінками експертів, на даний час становить 50%. "Дуже тезисно, 3-5 років: кардинальне зниження державної частки в економіці, включаючи держкомпанії - приватизація, держбанки - вихід з держбанків і приватизація", - сказав він.

За словами Шевальова, також очікується зниження ролі держави при розподілі коштів в економіці. "Частково це досягатиметься за рахунок реформи пенсійної системи. Ймовірно, буде перехід до накопичувальної системи або до системи зі значною накопичувальною частиною", - пояснив він.

При цьому Шевальов зазначив, що досягнення запланованих НБУ показників інфляції та зростання економіки стануть передумовами до відновлення кредитування реального сектору економіки за прийнятними ставками, а для держави сприятимуть залученню ресурсів на внутрішньому ринку і дадуть можливість уникнути валютних ризиків.

Як повідомлялось, МВФ схвалив програму кредитування економіки України з використанням механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) загальним обсягом 17,5 млрд дол. терміном на 4 роки 11 березня поточного року. Перший транш за новою програмою обсягом 5 млрд дол. Україна отримала 13 березня, другий на 1,7 млрд дол. - 4 серпня.

Другий перегляд програми проходив для України у два етапи. Місія фонду працювала в Києві у вересні, і 2 жовтня припинила переговори через необхідність провести місцеві вибори, а також через дискусії всередині країни довкола податкової реформи і проекту держбюджету на 2016 рік. У листопаді переговори поновилися.

Згідно із заявою фонду за підсумками останньої місії, фонд відзначає поглиблення взаєморозуміння з українською владою з ключових питань економічних реформ, але при цьому очікує від уряду підготовки збалансованого проекту держбюджету на наступний рік і затвердження цього проекту Верховною Радою.