Міжетнічні сутички, що сталися у червні в Ошській і Джалал-Абадській областях на півдні Киргизстану, мали не стихійний і спонтанний характер, а були заздалегідь сплановані і добре організовані. Про це заявив керівник національної комісії зі всебічного вивчення причин і наслідків цих трагічних подій Абидгани Еркебаєв на прес-конференції у вівторок.

У комісію, організовану за дорученням глави країни Рози Отунбаєвої, увійшли представники силових структур, громадськості, міжнародних організацій. За словами Еркебаєва, в ході зустрічей і бесід з жителями Ошської і Джалал-Абадської областей, з представниками різних національностей, було встановлено, що "організаторами і натхненниками червневого безладдя стали лідери місцевої узбецької громади Кадиржан Батиров і Джалаліддін Салахутдінов", передає NEWSru.com.

"У комісії є відеоматеріали і інші докази їхньої причетності до безладу", - наголосив Еркебаєв, додавши, що "Салахутдінова спіймано і він надає свідчення, а Батирова оголошено в розшук". Еркебаєв звинуватив у причетності до суточок також деяких мулл.

"Є докази, що сигналом для погромів стали заклики в чотирьох мечетях міста Ош", - вказав голова комісії. За його словами, четверо релігійних служителів арештовано. Згідно з опитуваннями свідків, саме в цих мечетях поширювалися "заклики до джихаду", розповів голова комісії.

Тим часом міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила в понеділок у Бішкеку першу доповідь про розслідування червневих подій на півдні Киргизстану. Провина за початок зіткнень у доповіді HRW покладена на узбеків, але головну увагу звернено на участі в них міліції і армії, а також на звірствах силовиків під час придушення бунту і розслідування тих подій.

Головний висновок розслідування HRW свідчить: "Органи влади сприяли нападам на узбеків, а місцеві правоохоронні органи не змогли адекватно захистити узбецьке населення". На думку HRW, причиною міжетнічних зіткнень, що охопили південь Киргизстану, стали давні суперечності між киргизами і узбецькою меншиною.

Відносини різко загострилися після повалення Курманбека Бакієва: важливу роль в перемозі нової влади на півдні зіграли саме узбеки на чолі з бізнесменом Батировим, які потім почали висувати політичні вимоги. HRW доходить висновку, що в подіях, що стали поштовхом до різанини в Оші, першими силу застосували саме узбеки.

Автори доповіді детально досліджують і поведінку киргизьких силовиків у дні різанини. HRW робить висновок, що вони не тільки не захищали узбецькі квартали, а й допомагали погромникам. HRW стверджує також, що в ході розслідування міжнаціональних сутичок урядові сили Киргизстану заарештували сотні етнічних узбеків і багато з них піддали тортурам, повідомляє The Wall Street Journal.

Згідно з доповіддю, при проведенні поліцейських рейдів загинули як мінімум два етнічні узбеки, ще одного було вбито, коли він перебував під вартою. "Хоча в червневих сутичказ брали участь і киргизи, і узбеки, влада проводить слідство переважно щодо узбеків, порушено 3500 кримінальних справ", - пише американська газета.

Багато свідків каже, що під час зіткнень люди у військовій формі, управляючи бронетехнікою, зносили укріплення узбецьких кварталів, що давало змогу киргизам грабувати і палити. У доповіді також сказано, що дрібні напади на національному ґрунті тривають усе літо, а влада майже нічого не робить, аби їм запобігти.

Докорів у доповіді заслужила і Росія, яку HRW звинувачує в саботажі допомоги Киргизстану: Москва не відгукнулася на прохання киргизької влади надати військову допомогу, а потім і геть намагалася заблокувати відправку в країну поліцейської місії ОБСЄ.

Зазначимо, масові безлади почалися в південному обласному центрі Оші в ніч на 11 червня між киргизами, що проживають тут, і узбеками. Наступного дня вони перекинулися на сусідню Джалал-Абадську область. Протягом тижня йшли погроми і грабежі, учасники безладів палили житлові будинки.

В ході масових погромів загинули, за різними оцінками, від декількох сотень до двох тисяч осіб, понад дві тисячі було поранено, десятки тисяч стали біженцями. Відносний спокій в зоні конфлікту настав після переговорів про перемир'я між лідерами узбецької і киргизської общин. Влада запровадила у ряді районів Джалал-Абадської і Ошської областей режим НП з комендантською годиною.

У організації безладів влада республіки раніше звинуватили рідних братів і близьких поваленого в квітні президента республіки Бакієва. Сам Бакієв, що переховується в Бєларусі, заявив про свою непричетність до подій на півдні і поклав всю відповідальність за ті події на тимчасовий уряд на чолі з Отунбаєвою.