Путін "виплекав культуру лицемірства і цинізму", в рамках якої вбивців навіть таких відомих медіаособистостей, як Ганна Політковська і Пол Хлєбников, не знайдено, пишуть західні ЗМІ. Можливо, щось змінить історія Олега Кашина? На російському ТБ його побиття стало головною темою, а журналісти вперше влаштували пікет на Петрівці, 38.

Журналісти мають працювати вільно, не боячись бути покаліченими або ще гірше, пише The Times у редакційній статті, присвяченій нещодавнім побиттям російських журналістів. "У Росії glasnost приходить і відходить, а журналістів і далі вбивають за те, що вони знають".

Дві останні жертви писали про вирубку підмосковних лісів для прокладання нових автотрас. "Навіть за безсоромними російськими мірками дорожнє будівництво визнається корумпованою сферою, - продовжує видання. - Як навмисне, шосе фінансується дружком колишнього президента - нинішнього прем'єра Володимира Путіна. Чи буде тих, хто напав на репортерів, притягнуто до судової відповідальності?".

"Неважливо, що ніколи не вдасться простежити зв'язок того чи іншого нападу на репортера з Путіним. Досить того, що він викохав культуру лицемірства і цинізму, в рамках якої вбивства журналістів залишаються безкарними. У колишні часи незручних росіян висилали в Сибір. Тепер, здається, їх б'ють або вбивають. Більшості людей прогрес бачиться інакше. Москва не може більше ставитися до вбивств журналістів як до продовження політики іншими засобами", - підсумовує The Times.

Після безпрецедентної хвилі громадського обурення, викликаної побиттям Олега Кашина, пише кореспондент The Times Тоні Хелпін, російський парламент заявив, що планує посилити покарання за напади на журналістів, "але зловісні підсумки розслідувань вбивств журналістів за останнє десятиліття і безліч щорічних нападів демонструють брехливість цього піар- ходу". За даними Держдепу США, Росія не змогла виявити і заарештувати бодай когось із підозрюваних у семи з восьми справ про вбивство журналістів за минулий рік.

Атаки на журналістів відбуваються знову і знову: газета розповідає про побиття репортера "Жуковських вістей" Анатолія Адамчука, який писав про протести проти вирубки лісу для будівництва дороги, а також про початок суду над журналістом "Хімкинської правди" Михайлом Бекетовим, який звинувачується в наклепі, тоді як людей, що його покалічити, так і не було знайдено.

"Екологічні протести можуть бути спільною рисою цих трьох нападів, хоча колеги Кашина з "Комерсанта" сказали кореспондентові The Times, що він не відповідав за висвітлення хімкинського конфлікту. Проекти дорожнього будівництва, надзвичайно вигідні для будівельних фірм, стали причиною зіткнень опозиційних груп і уряду Володимира Путіна, активно підтримує будівництво в Хімках", - підкреслює видання.

До Держдуми внесено пропозицію про посилення покарання за напади на журналістів, однак критики не надають цій ініціативі великого значення, звертаючи увагу, що вбивці таких відомих журналістів, як Ганна Політковська і Пол Хлєбников, не знайдені досі.

Московський кореспондент The Times Тоні Хелпін в окремій замітці повідомляє, що й сам відчуває себе в Росії неспокійно. Одного разу незнайомець, що не побажав представитися, зателефонував на його мобільний телефон і став розпитувати про розклад його робочого дня. Дзвінок змусив журналіста згадати, що він нещодавно закінчив статтю, присвячену чуткам про повторне одруження Володимира Путіна. "Я зайшов занадто далеко?"

"Коли мої знайомі західні журналісти писали щось, що засмучувало Кремль, хтось проникав у їхні будинки або по місту їх починав супроводжувати агресивний "хвіст" з міцних чоловіків, імовірно з ФСБ, - продовжує Хелпін. - У російських журналістів немає навіть захисного заслону у вигляді дипломатичного скандалу, який зчиниться в разі нападу на іноземного кореспондента. Це робить тих, хто не бажає піддаватися залякуванням, істинними героями", - підсумовує він.

"32 російських журналісти було вбито з 1993 року, і більш як 30 піддалися нападу в цьому році, але після того, як в минулі вихідні майже до смерті побили Олега Кашина, схоже, щось змінилося", - пише The Washington Post. Президент Дмитро Медведєв незабаром після побиття Кашина відгукнувся повідомленням у Twitter, де йдеться, що злочинців треба знайти. У теленовинах напад стало головною темою, і журналісти вперше влаштували пікет біля головної будівлі московської міліції за адресою Петрівка, 38.

"Це змінило мій спосіб мислення, - сказала в понеділок 23-річна Юлія Садовська, тримаючи плакат під крижаним дощем. - Тепер я розумію, що якщо ми не об'єднаємося, ми будемо дуже слабкими, нас буде легко придушити".

Аналітик Центру екстремальної журналістики Михайло Мельников був здивований, що журналісти нарешті вийшли з протестом на вулиці. У суботу їх зібралося два десятки, в неділю - більше сотні. "Цікаво, що міліція не розганяє їх", - відзначив Мельников. Він припустив, що серія подій пробудила свідомість нації, де журналістика здебільшого служить уряду і діловим інтересам. 31 жовтня вперше за кілька років було дозволено невелику продемократичну демонстрацію, і протестувальники осміліли.

Сьогоднішня Tageszeitung публікує інтерв'ю з Михайлом Мельниковим, присвячений нещодавнім нападам на двох російських журналістів. Мельников каже, що "кожний злочин стосовно співробітників ЗМІ - це важливий індикатор відносин між владою, ЗМІ та суспільством". В даний час ці відносини складаються "трагічно". Проблема, на його погляд, полягає в тому, що "критично налаштовані журналісти нікому не потрібні": росіяни не надають значення їхній інформації.

Зате влада відчуває страх перед пресою, продовжує експерт Центру екстремальної журналістики. Сьогодні інформація швидко поширюється через Інтернет, а влада не зацікавлена в широкому висвітленні скандалів. "І ось тоді організується напад на журналіста, за принципом: немає людини - немає проблем".

Незважаючи на те, що Медведєв обіцяв особисто контролювати хід розслідування справи про замах на Олега Кашина, Мельников зауважує, що "подібні злочини ніколи не розкриваються". Його єдина надія на те, що газета "Комерсант", на яку працює Кашин, "багата і достатньо сильна, щоб провести власне розслідування".