Будь-який діалог щодо деокупації Криму матиме результат, якщо Росія візьме в ньому участь. Про це в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Турецький уряд профінансує будівництво будинків для кримських татар на Херсонщині

Чубаров прокоментував, чи обговорювалися на переговорах президентів України і Туреччини конкретні кроки з деокупації Криму, крім участі Туреччини у переговорному форматі "Женева+".

"Говорилося про те, що вітається не тільки такий формат, а й пряма участь Туреччини в такому переговорному процесі, і об'єднання зусиль з деокупації Криму. Якщо ви візьмете декларацію, схвалену за результатами засідання Стратегічної ради, то побачите, що вона враховує напрями в усіх сферах співробітництва, а питанням взаємодії у сфері оборони і безпеки приділяється особлива увага. Для мене дуже важливим було те, що в ході цих зустрічей чітко прозвучало: унаслідок анексії Криму були порушені всі баланси, які забезпечували стабільність у Чорноморському регіоні, і всі держави регіону зацікавлені у відновленні цієї стабільності. А це неможливо, поки не буде відновлено територіальну цілісність України. І це звучало повсюдно", - заявив Чубаров.

За його словами, багатосторонній діалог щодо Криму є необхідним, і для цього потрібно створювати новий переговорний майданчик.

"Будь-який діалог щодо Криму матиме результат, якщо Росія візьме в ньому участь. А вона не хоче. Про це багато говорилося в кулуарах зустрічей, і моя "кулуарна" робота полягала в тому, щоб донести до наших партнерів думку: не треба виходити тільки з того, що з участю Росії можливий результат у короткий термін, і зводити це в абсолют. Бажання залучити до діалогу Росію не повинно спонукати одну сторону до нескінченних компромісів за рахунок власних поступок. Треба шукати механізм, який змусить Росію сісти за стіл переговорів. Змусити Росію стати учасником діалогу з деокупації Криму", - уточнив він.

Також він прокоментував те, що Туреччина не приєдналася до санкцій ЄС щодо РФ.

"Я не хотів би багато говорити про складні взаємини між ЄС і Туреччиною... Коли ЄС ввів санкції за анексію Криму, ми всі, звісно, чекали, що до них приєднаються не тільки країни-члени Євросоюзу, а й інші держави. Але вимагати від них дотримання цих санкцій, як членів ЄС, напевно, некоректно. Зрозуміло, що між Туреччиною і ЄС є тінь попередніх стосунків, коли Туреччина прагнула стати членом Євросоюзу, а їй (як і в Україні сьогодні, до речі) висувалися все нові і нові умови. Тому коли постало питання щодо приєднання до санкцій ЄС, гадаю, у більшості турецьких політиків спрацювали ці негативні враження від недопущення до ЄС", - підсумував він.

Нагадаємо, створення формату "Женева+" в січні анонсував президент України Петро Порошенко. На його думку, анексувати півострів можна повернути тільки дипломатичним шляхом: "Оптимальним форматом для початку такого механізму я розглядаю формат "Женева плюс": за участю наших партнерів з ЄС та США і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму". За словами політолога Олександра Палія, країнами "плюс" можуть стати Франція і Китай.

Зазначимо, прем'єр-міністр РФ Дмитро Медвєдєв заявив, що питання про майбутнє Криму для Росії "не існує, воно закрито назавжди". Однак міністр закордонних справ України Павло Клімкін впевнений, що у Росії не буде іншого виходу, крім як почати з Україною переговори про повернення Криму.

Турецький уряд профінансує будівництво будинків для кримських татар на Херсонщині

Турецький уряд планує профінансувати будівництво тисячі будинків для кримських татар на Херсонщині, розповів Чубаров.

"Турецький уряд готовий розпочати фінансування будівництва тисячі будинків для кримських татар, які змушені були залишити півострів", - сказав він.

За його словами, ці будинки планується побудувати в Херсонській області.

"Це будуть два або три селища компактного проживання кримських татар. Щоб люди не розчинилися по всій Україні, щоб можна було забезпечити права на освіту рідною мовою, інші культурні потреби", - пояснив Чубаров.

Він зауважив, що турки готові розпочати будівництво "хоч завтра".

Водночас голова Меджлісу зауважив, що для цього необхідно максимально скоординувати зусилля структур виконавчої влади України, зокрема щодо виділення земель, затвердження необхідної проектної документації, ухвалення рішень.