У Литві висунули ініціативу про проведення міжнародного трибуналу над сталінізмом для викриття злочинів радянської влади. Це не перша спроба вільнюської влади заробити бали на темі боротьби з тоталітарним минулим. У 2000 році столиця Литви вже виступала організатором міжнародного громадського трибуналу "Нюрнберг-2", який дав оцінку злочинам комунізму, ініціатором якого був бєларуський історик Ігор Кузнєцов.

Натомість, колишній голова сейму Литви, заявив про необхідність дати остаточну юридичну оцінку комунізму і його конкретним проявам, в тому числі більшовизму, сталінізму, маоїзму і іншим "їзмам", а також назвати імена злочинців, передає ТСН.

За його словами, будь-якій історичній події має бути дана оцінка. І сталінський режим не може бути винятком. Не зрозуміло тільки, чому судити його повинні литовські політики і як саме вони планують це робити. Сталінізм, як теорія і практика здійснення державної влади, зародився і отримав своє найбільш яскраве втілення в Росії.

"На жаль, у деяких невеликих держав, якою об'єктивно є Литва, існує маса комплексів. Керівництво там здатне самостверджуватися тільки за рахунок зведення рахунків з історією. Частіше за все це спроба відвести увагу громадськості від проблем всередині країни. Це зусилля профашистського лобі, яке не може пробачити Сталіну важкий удар по цій блюзнірськії ідеології. Упевнений, це не є відображенням настроїв литовського суспільства, все це тимчасово", - вважає перший заступник голови ЦК КПРФ, заступник спікера російської Держдуми Іван Мельников.

За його словами, думка другої людини в ієрархії російських комуністів навряд чи може бути показовою, коли мова заходить про настільки болюче питання вітчизняної історії, як сталінізм і його неоднозначний внесок у розвиток країни.

Так, російський незалежний політик і політолог Володимир Рижков вважає, що в проблемі осмислення радянської тоталітарної спадщини провідна роль, безперечно, належить громадянам Росії, і це не справа сьогохвилинних рішень, обумовлених політичною кон'юнктурою.

"Робота над осмисленням свого минулого в Росії триває, вона йде вже більше двадцяти років. Початком цього стала перебудова Михайла Горбачова, коли почали публікуватися заборонені книги, той же Солженіцин, той же Шаламов, Гроссман та інші. Процес пізнання правди про минуле ще дуже далекий від свого завершення, хоча певний прогрес, повільний, але ми бачимо", - наголосив політолог.

Рижков також наголосив, що трагедія з польським президентом призвела до прориву у відносинах з Польщею, до повного розсекречення катинського досьє, до передачі документів, які вціліли.

Тому, за його словами, мову потрібно вести не про формальний судовий акт. Головне, щоб вирок сталінському режиму, злочинам комуністичного часу винесла громадська думка.