У Кремлі, можливо, мають намір налагодити відносини з Грузією - таке припущення робить "Независимая газета", чиї джерела повідомляють про якусь секретну зустріч в Лондоні між Михайлом Саакашвілі і російським бізнесменом, близьким до ключових фігур з оточення Дмитра Медвєдєва.

За їх інформацією, на цій зустрічі серед іншого обговорювалося головне стратегічне питання, якого немає в офіційному двосторонньому порядку денному, - відновлення дипломатичних зв'язків. Досягти цього можна було б за чотири-п'ять років. Але багато що залежить від того, яке положення у владі, особливо після 2012 року, займатиме Володимир Путін, у якого все, що пов'язане з Саакашвілі і нинішньою грузинською елітою, викликає різке роздратування.

Тому, як вважають деякі експерти, вирішальну роль в майбутньому потепленні взаємин між Москвою і Тбілісі повинен зіграти крупний капітал - у нього є економічні інтереси, не обтяжені вантажем образ, психологічної несумісності і підозр. У цьому сенсі "гарантом" на негласних і поки неофіційних російсько-грузинських переговорах може стати спадок найбільшого грузинського бізнесмена Бадрі Патаркацишвілі, який помер у Великобританії на початку 2008 року.

Бізнесмен-парламентер Василь Анісімов - 59-річний мільярдер, співвласник холдингу "Металлоінвест" - є колишнім партнером Бадрі. Він має значний вплив в інвестиційному фонді Salford, створеному Патаркацишвілі на початку 2000-х років. Ринкова вартість активів цього інвестфонду перевищує 2,5 мільярди доларів, що для Грузії - гігантська цифра.

На думку газети, факт участі в таємних російсько-грузинських консультаціях бізнесмена, якого бачили в товаристві деяких ключових фігур з оточення Медведева, може свідчити про намір президента самостійно зайнятися двосторонніми відносинами.

Деякі політологи також бачать перспективу нормалізації між Москвою і Тбілісі в світлі значних зрушень у відносинах Росії з США і НАТО. Примітно, що після саміту альянсу, що вібувся 20-21 листопада в Лісабоні і Медвєдєв, і Саакашвілі виразили великий оптимізм.

Російський і грузинський лідери провели окремі зустрічі з американським колегою Бараком Обамой. Разом з тим ряд експертів вважає, що зустріч президентів Грузії і США має, швидше, моральне значення: зараз НАТО дуже потрібна Росія, і цими довгожданими переговорами на Саакашвілі одягли "гамівну сорочку", вважає конфліктолог Паата Закарєїшвілі.

У грудні 2008 року Грузія отримала Національний план зі вступу в НАТО. Національний план фактично є аналогом Плану дій з членства (ПДЧ). Відзначимо, що недавно генсек НАТО відкрив офіс в Тбілісі і пообіцяв Грузії членство в Альянсі. Грузія сподівалася, що на саміті НАТО в Лісабоні будуть підтверджені позиції НАТО про прийняття цієї країни до альянсу. Незадовго до цього голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу запропонував Грузії вступити до Енергетичного співтовариства.

В той же час спецпредставник ЄС на Південному Кавказі Пітер Семнебі радить Грузії налагоджувати відносини і з РФ, і з жителями Абхазії і Південної Осетії.

Довідка

8 серпня 2008 року Грузія, яка піддалася на провокаційні обстріли своєї території, взяла штурмом Цхінвалі - столицю самопроголошеної республіки Південна Осетія. У відповідь РФ ввела свої війська на територію Грузії, що спровокувало збройний конфлікт між цими країнами. Під час конфлікту російська авіація знищила майже всю систему ППО Грузії.

12 серпня 2008 року Росія заявила про завершення "операції з примушення Грузії до миру", а через десять днів оголосила, що повністю закінчила виведення військ. 26 серпня РФ визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії.

Захід засудив цей крок, як і засудив визнання Росією незалежності Абхазії і Південної Осетії, висловив солідарність з Грузією перед обличчям тиску з боку Росії і виявив готовність допомогти зміцнити її економічний і військовий потенціал.

У свою чергу керівництво РФ ухвалило рішення створити військові бази чисельністю по 3 700 осіб кожна в Абхазії й у Південній Осетії. Також розглядається питання про будівництво в Абхазії бази Військово-Морських сил для кораблів Чорноморського флоту РФ.

ЄС заявив, що розглядатиме будівництво цих баз як порушення Росією угоди з Грузією про припинення вогню, яку було підписано в 2008 році після російсько-грузинської війни.