Предки людини почали користуватися кам'яними знаряддями для білування м'яса ще 3,4 млн років тому - на 800 тисяч років раніше, ніж вважали досі, з'ясували археологи. Отже, до роботи з камінням взявся не Homo habilis, але ще більш далекий предок людини - Australopithecus afarensis. Рештки самиці одного з них, названої Люсі, уперше знайшли 1976 року в Ефіопії.

Група учених під керівництвом доктора Зересеная Алемсегеда з Каліфорнійської академії наук знайшла дві скам'янілі кістки тварин зі слідами ударів кам'яними знаряддями. Як з'ясувалося, від них відокремили м'ясо і витягнули з них кістковий мозок за допомогою кам'яного інструмента 3,4 млн років тому, пише британська газета The Daily Telegraph.

Кістки виявили в Ефіопії, недалеко від того місця, де у 1976 році відкрили останки Люсі. "Ця знахідка безумовно змусить нас переглянути підручники з еволюції людини, оскільки вона відсовує період початку використання каменю і вживання м'яса на приблизно мільйон років назад. Ці події дуже вплинули на розвиток людства", - сказав доктор Алемсегед.

Завдяки використанню кам'яних знарядь, які давали змогу доволі швидко знімати м'ясо і розкривати кістки, скелети тварин стали доступнішим джерелом їжі, зазначила його колега доктор Шенон Макферрон, археолог Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка.

Досі найстаршим свідоцтвом білування скелетів тварин за допомогою кам'яних знарядь були знахідки, виявлені в Боурі (Ефіопія), а саме кістки з характерними зарубками, вік яких був оцінений у 2,5 млн років. Поблизу, в Гоні, були знайдені і самі кам'яні інструменти того ж віку.

Нові ж знахідки науковці виявили в містечку Дикіка, що за 300 з гаком км на північний схід від Аддіс-Абеби і неподалік того місця, де в 2000 році знайшли останки Селам, названої донькою Люсі. Селам стала наймолодшим (мається на увазі вік, в якому застала її смерть) представником Australopithecus afarensis з будь-коли знайдених.

Нинішнє відкриття археологи зробили в ході ретельних пошуків, які вели усі ці 10 років біля місця виявлення останків Селам, намагаючись дізнатися більше про її життя. У світлі нових знахідок учені доходять висновку, що Селам носила невеликі лусочки каменів, допомагаючи своїм родичам білувати туші тварин.

Професор Фред Спур з Університетського коледжу Лондона зазначив: "Такого кроку вперед ми чекали довго. Ми не маємо відкидати нічого, виявленого раніше, ми лише додаємо тепер новий розділ у книгу наших знань".