Генетичні дослідження підтвердили, що чоловічі і жіночі особини перуанської отруйної жаби залишаються вірними один одному все життя. Куди більш несподіваним виявилося відкриття, що така вірність пояснюється виключно розмірами водоймища, в якому розмножуються ці жаби.

Це може виявитися найкращим доказом того, що моногамія може бути результатом дії єдиного чинника, стверджують науковці. Результати їх дослідження публікуються в науковому журналі American Naturalist.

Древолазна жаба Ranitomeya imitator добре відома біологам. Вивченням її способу життя займалися останніми роками науковці на чолі з доктором Джейсоном Брауном з університету американського штату Північна Кароліна.

Виявилося, що ці жаби володіють рядом унікальних рис у статевому і соціальному житті. Після парування жаба відкладає яйця на поверхні листя. Потім її партнер переносить пуголовків, що вилупилися, на своїй спині до калюжок води, які збираються високо на вітках дерев у листі. Таким чином, кожен з приблизно шести пуголовків опиняється у своєму власному крихітному водоймищі, за якими спостерігає самець.

Коли пуголовки хочуть їсти, самець кличе самку, і та відкладає в кожному водоймищі яйцеклітину, що не плодоносить, яка служить їжею для пуголовка. Проте, хоча самець і самка, як здається, діють злагоджено, нові досліди виявили дійсну природу їх моногамних відносин.

Нові відкриття в генетичному аналізі ставлять під сумнів достовірність моногамних відносин у багатьох видів. Хоча багато тварин живуть і розмножуються разом, вони можуть зраджувати при слушній нагоді своїм постійним партнерам.

Доктор Браун і його колеги проаналізували ДНК дорослих жаб і ДНК подальших поколінь пуголовків, що народилися у них. З'ясувалося, що з 12 досліджених пар 11 вели моногамний спосіб життя, зберігаючи вірність один одному. У одній парі самець парувався з двома самками. Цей вид жаб виявився, таким чином, достовірно моногамним.

При цьому інша жаба, зовнішній вигляд якої імітується жабами Ranitomeya imitator, як виявилось, веде абсолютно інший спосіб життя.

Дослідження виявили причину, за якою жаби Ranitomeya variabilis не відрізняються вірністю один одному, хоча вони надзвичайно схожі за забарвленням на своїх імітаторів. Ці жаби відкладають яйця у набагато більших водоймищах, які вп'ятеро і більше разів перевищують за об'ємом водоймища, якими користуються жаби Ranitomeya imitator. Самки не беруть ніякої участі в подальшій долі пуголовків, якими займаються виключно самці.

Коли науковці перенесли пуголовків обох видів у більші водоймища, з'ясувалося, що вони швидко ростуть у новому середовищі, що містить більше живильних речовин, і не потребують доглядання батьків. Пуголовки першого виду можуть вижити у дрібних водоймищах тільки за допомогою самця і самки, тому що в цих калюжках води, що скупчується на поверхні листя, дуже мало їжі.

Науковці прийшли до висновку, що вони спостерігають явний еволюційний причинний зв'язок. Зміна місця існування приводила до зміни образу життя. Заради виживання виду самці і самки жаби Ranitomeya imitator були вимушені тісно співпрацювати, що приводило, у свою чергу, до соціальної і генетичної моногамії.

А нещодавно науковці зареєстрували перший відомий випадок каннібалізму серед шимпанзе бонобо, які є найближчими родичами людини. Науковці вважали бонобо менш агресивними і ворожими один до одного, ніж звичайних шимпанзе.