Ще не побудований міст через Керченську протоку вже став головним болем російської влади.

Спорудження вразливе з багатьох оглядів і за кількома параметрами, заявив відомий радянський і російський гідробудівник, колишній директор ЛенГЕС (зводив комплекс захисних споруд Ленінграда від повеней), професор Юрій Севенард, повідомляє MK.ru.

За його словами, є два види небезпеки для майбутнього Керченського мосту.

Перша стосується складних природно-кліматичних умов, які проектувальники Керченського мосту, судячи з усього, не врахували. В цьому регіоні висока сейсміка, відповідна 9 балам.

Крім того, тут складна геологія (щільні ґрунти, розташовані на 60 метрів нижче рівня води). Причому сейсміка при опорі на ці щільні ґрунти (тверді глини) не знижується. Коливаються саме глини, а не вищерозміщений слабкий шар.

"Коли буде стояти міст, ці коливання обов'язково будуть передаватися його жорстким палям. У підсумку під час землетрусу першою загубиться стійкість основного прольоту моста (від точки обпирання палі на глини - висотою близько 100 метрів)", - зазначає науковець.

Крім того, за словами гідробудівника, в цьому регіоні бувають дуже сильні шквалисті вітри, які можуть призвести до аварійних ситуацій з машинами на мосту завдовжки, нагадаємо, аж 19 км. Плюс ожеледні явища - частий фактор в умовах зміни температур. Вітри, висока вологість, крижані дощі (але обмерзання може бути і без них) - все це небезпечно з погляду ковзання транспорту. А утримувати без ожеледі міст з фермами (конструкціями) поверху практично неможливо: знизу металеві балки і залізобетонне покриття будуть підмерзати.

ДТП самі по собі і на звичайних дорогах часто трапляються, а тут ризик збільшується в кілька разів.

До речі, є і третій вид небезпеки - льодохід. Свого часу за вказівкою Сталіна в цьому районі (тільки в іншому створі — ділянці води) був побудований залізничний міст у 1944 році. Його зруйнувало льодоходом, нагадав учений.

Севенард вважає, що найкраще було б зробити міст під водою, точніше цілу "гідротехнічну споруду".

"Вона була б невразлива з точки зору сейсміки, зледеніння, падіння транспортних засобів з висоти тощо. Основна траса йшла б по земляному насипу (він не боїться тиску криги). Було б два водопропускних перерізи - щоб забезпечити проточність біля берегів і зберігся водообмін, проходила риба і т.д. А два км траси йшли б безпосередньо під водою", - зазначив науковець.

Нагадаємо, після анексії Криму з території РФ на півострів можна потрапити лише через Керченську переправу, яка часто припиняє свою роботу через погодні умови і має недостатню пропускну здатність.

Президент РФ Володимир Путін раніше заявив, що хоче побудувати Керченський міст до окупованого Криму до 2018 року, залучаючи фінанси інвесторів.

"Освоїти" бюджет цього провального проекту Путін довірив близькому до себе олігархові Аркадію Ротенбергу.

24 березня проросійська влада окупованого Криму заявила, що будівництво моста через Керченську протоку доведеться узгодити з Києвом.